ЛОР хвороби
Дані недуги можуть стати результатом перенесеної травми, токсичного отруєння хімічними або отруйними речовинами, переохолодження. Велика частина патологій отоларингологічного профілю – це інфекційні лор захворювання, обумовлені попаданням представників патогенної мікрофлори бактеріального або вірусного походження в організм людини. До них відносять дифтерію, ангіну, отит і інші. Ці патології передаються переважно повітряно-крапельним шляхом.
Лор захворювання у дітей можуть бути – наслідком внутрішньоутробного аномального прогресування, потрапляння стороннього тіла. Через те, що вухо, горло і ніс мають анатомо-фізіологічні сполуки, патологічний процес може поширюватися з однієї ділянки на іншу.
Хвороби класифікують в залежності від локалізації вогнища ураження, а саме:
- лор захворювання вуха – характерні запальні процеси внутрішнього, середнього вуха, євстахієвої труби;
- лор захворювання горла – включають в себе тонзиліт, фарингіт, ларингіт, недуги можуть мати як гостре, так і хронічний перебіг;
- ураження носа – в список лор захворювань даного виду входять аденоїди, риніт, травми, запалення гайморових пазух і синусів, утворення сірчаної пробки.
Симптоми лор захворювань
У дорослих зумовлюють різні скарги пацієнтів – це пояснюється різним розташуванням патології. Прояви мають такий вигляд:
- ураження органу слуху – больові відчуття, шум, виділення рідини, погіршення слуху, головний біль;
- лор захворювання глотки – збільшення лімфатичних вузлів, больовий синдром, поява нальоту на мові, почервоніння слизової оболонки, утворення фолікулів з гнійним вмістом, сухість у роті, першіння, підвищення температури тіла;
- лор захворювання гортані – біль, осиплість голосу або його втрата, наявність сухого кашель, відходження мокроти, почуття кома в горлі, садненія;
- патологія нюхового аналізатора – закладеність або нежить, свербіж, чхання, набряк слизової оболонки, гугнявість голосу.
Діагностика лор захворювань
Заснована на візуальному огляді за допомогою отоларингологічного інструментарію, призначення додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження, а саме:
- рентгенологічне дослідження;
- УЗ-діагностика;
- отоскопія – діагностичний метод візуального обстеження вуха;
- риноскопия – огляд носової порожнини з застосуванням
- спеціального дзеркала;
- фарингоскопия – обстеження глотки і горла;
- перевірка слуху – необхідно для оцінки функціональних
- властивостей слухового аналізатора;
- аудіометрія – має на увазі вимір гостроти звуку, тобто сприйняття вухом хвиль різної частоти;
- біопсія – взяття тканинного фрагмента для дослідження структурних змін;
- мазок і зішкріб зі слизової оболонки – допомагає визначити склад мікрофлори і анатомо-фізіологічні особливості будови.
Лікування лор захворювань
Може проводитися медикаментозними препаратами і за допомогою проведення операційного втручання. Консервативна терапія спрямована на зняття запального процесу, зменшення набряку, больового синдрому, боротьбу з інфекційними агентами.
В основі хірургічного підходу лежать сучасні ендоскопічні малоінвазивні і щадні операції, лікування лор захворювань лазером.
Також застосовуються фізіотерапевтичні процедури з використанням магнітного поля, електрофорезу, впливу високих або низьких температур, лазерного та ультразвукового випромінювання.
При виявленні хвороб вуха, горла чи носа, важливо не допустити хронізації процесу і ускладнень. Профілактика лор захворювань полягає в дотриманні наступних рекомендацій:
- проводити регулярну гігієну органів слуху, нюху і горла;
- уникати переохолоджень;
- раціонально харчуватися з вживанням залишкової кількості вітамінів і необхідних мікроелементів;
- виключити контакти з хворими людьми;
- відмовитися від шкідливих звичок, зокрема, куріння;
- уникати впливу токсичних речовин;
- не пити рідини невідомого походження без написів;
- уникати травм;
- проходити щорічні профілактичні огляди у отоларинголога.
