Абсцес горла

Причини абсцесу горла

Факторами ризику, які сприяють виникненню захворювання, є такі стани:

• попадання інфекційних агентів в організм – стрептококи, кишкова паличка, стафілококи;
• поширення запалення з сусідніх анатомо-фізіологічних структур;
• ускладнене операційне втручання отоларингологічного профілю;
• знижений імунітет;
• травмування слизової оболонки горла харчовим грудочкою, стороннім тілом;
• каріозна поразка зубів;
• туберкульоз;
• сифіліс;
• ушкодження верхніх відділів травного тракту при проведенні діагностичних маніпуляцій.

Симптоми і ознаки абсцесу в горлі

Клінічна картина недуги провокує такі скарги пацієнтів:

• підвищення температури тіла до сорока градусів;
• гарячковий стан з ознобом;
• неможливість повністю відкрити ротову порожнину;
• больові відчуття під час прийому їжі;
• утруднення при поворотах, рухах голови;
• зниження апетиту.
• зміна тембру голосу – зазначається його гугнявість, захриплість;
• набряклість, збільшення в розмірах лімфатичних вузлів, розташованих в області шиї;
• припухлість нижньощелепний області;
• порушення дихання через ніс.

Також існує так званий холодний абсцес горла, що протікає без місцевих ознак таких, як гіперемія, біль. Найчастіше спостерігається при туберкульозному та актіномікозного походження. Симптоматичні ознаки можуть бути різноманітними, і пов’язані з локалізацією патологічного процесу.

Види абсцесів горла

Беручи до уваги локалізацію вогнища ураження, захворювання підрозділяється на три типи:

• окологлоточна патологія;
• паратонзіллярний абсцес мигдалин – виникає в їх клітковині;
• заглотковий недуга – характерно запалення тканин близько заглоточного лимфоузла.

З огляду на сторону патологічних змін, в отоларингології прийнято виділяти чотири форми хвороби, а саме:

• переднє поразку – розташовується нагорі мигдалин;
• задня локалізація – утворюється на кордоні неба і мигдалин;
• бічний абсцес горла – на бічній поверхні горла;
• нижнє розташування – має на увазі розвиток процесу під піднебінної миндалиной.

Діагностика абсцесу горла

Запідозрити захворювання отоларинголог може під час візуального огляду – відзначається припухлість ураженої зони, больовий синдром. При фарингоскопии на перший план виходить кулеподібної освіту зі скупченням гнійних мас. З метою лабораторної діагностики, яка спрямована не тільки на виявлення недуги, а й його причини, застосовуються такі методи:

визначення показників крові – характеризується збільшенням ШОЕ і лейкоцитів;
взяття мазка із зіву для дослідження під мікроскопом і бактеріологічними способом – може спостерігатися патогенна мікрофлора і чутливість знайденого збудника до антибіотиків;
тест на наявність палички Коха, блідої трепонеми.
Також використовуються інструментальні діагностичні процедури, а саме:

• ультразвукове дослідження навколоносових пазух;
• отоскопія – огляд анатомо-фізіологічних структур органу слуху за допомогою отоскопа;
• риноскопия – виявлення відхилень від норми в структурі і функціональних можливостях порожнини
• носа;
• рентгенографія гайморових пазух.

Лікування абсцесу горла

Терапевтичні заходи при даної хвороби мають тільки хірургічне напрямок, консервативна тактика не ефективна. Медикаменти можуть використовуватися в якості додаткових призначень, але не є препаратами першої лінії.

Розтин і видалення гнійного абсцесу горла увазі його розріз, використання електричного відсмоктування для того, щоб випустити патогенну рідина і весь вміст інфільтрату. Після цього краю осередку ураження розводять в сторони і встановлюють дренажну систему для відтоку накопичених в його порожнини мас.

Операція при абсцесі горла може супроводжуватися порушенням дихання, недостатнім надходженням кисню в мозок. Щоб полегшити самопочуття людини в першому випадку надрізають гортанний хрящ, у другому – застосовують оксигенотерапію.

При туберкульозної або сифілітичної етіології проводять пункцію вмісту гнійного абсцесу в горлі, його висічення не застосовуються так, як може бути інфікування сусідніх ділянок. Також приписують курс лікування цих хвороб.

Медикаментозний підхід включає в себе наступні призначення:

• антибактеріальні засоби;
• нестероїдні протизапальні препарати;
• антисептичні ліки;
• вітамінні комплекси;
• препарати для підвищення імунного захисту організму.

Абсцес горла при вагітності

Причинами виникнення недуги під час виношування дитини у жінки є хронічні запальні процеси в організмі, пошкодження слизової травного тракту, а також такі хвороби, як отит, фарингіт, паротит, гайморит, риніт. Діагностують абсцес горла при ангіні, туберкульозному і сифілітичному ураженні.

Захворювання проявляється охриплостью голосу, болючим ковтанням їжі, збільшенням розмірів лімфатичних вузлів, підвищенням температури тіла. Діагностика абсцесу горла у дитини, вагітної дівчини, дорослих і літніх людей не має відмінностей.

Ця патологія може негативно позначитися на перебігу вагітності – можуть розвинутися передчасні пологи, викидень і народження мертвого малюка. Також підвищується ймовірність вроджених аномалій розвитку у плода так, як будь-які процеси, що відбуваються в організмі породіллі, впливають на її майбутню дитину.

Як лікування призначаються жарознижуючі, протизапальні, знеболюючі, антигістамінні, дезінтоксикаційні препарати – вони підбираються лікарем з урахуванням особливого становища дівчини. Також застосовують операційне втручання.

Ускладнення і наслідки абсцесу горла

Гнійне запалення при несвоєчасному наданні медичної допомоги може стати причиною різноманітних станів, що приносять шкоду і загрозу здоров’ю пацієнта, в цей список включені:

• пневмонія;
• ураження оболонок головного мозку;
• порушення діяльності серцевого м’яза;
• асфіксія;
• запалення середостіння;
• закупорка тромбом венозних судин;
• сепсис;
• запалення судинних стінок.

В якості профілактики абсцесу горла необхідно дотримуватися лікарських рекомендацій, а саме:

• вчасно лікувати гострі захворювання будь-якої локалізації, не відкладаючи візит до лікаря;
• не вживати твердої і жорсткої їжі, яка може пошкодити слизову оболонку;
• раціонально харчуватися різноманітною їжею з достатнім вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і необхідних мікроелементів;
• вести активний спосіб життя;
• проводити вакцинацію від інфекційних хвороб, згідно зі списком щеплень;
• регулярно відвідувати профілактичні медичні огляди;
• при перших симптомах погіршення самопочуття записуватися на консультацію до лора.