Лордоз

Лордоз – це вигин хребетного стовпа в сагітальній площі, що виявляється деформацією, спрямованої вперед. Може бути як варіантом норми, так і наслідком патології. Вражає людей різних вікових груп і статі.

Причини лордозу

Виділяють ряд захворювань, в результаті яких може розвинутися даний структурний порушення опорно-рухової системи, – це:

  • внутрішньоутробні вади розвитку;
  • пухлиноподібні новоутворення;
  • зміщення хребців;
  • травми хребта;
  • запальні процеси в структурах опорно-рухового апарату;
  • вивих або порушення рухливості тазостегнового суглоба;
  • порушення постави;
  • поліомієліт.
  • симптоми лордозу

Клінічна картина патології характеризується наступними проявами:

  • підвищена стомлюваність;
  • больові відчуття в області хребетного стовпа – можуть виникати після фізичних навантажень або незручною пози;
  • скутість рухів в хребцях;
  • візуальна деформація.

В результаті того, що посилений фізіологічний лордоз або патологічного викривлення хребта може спостерігатися здавлювання нервових закінчень, спинного мозку, судин, через що у хворого буде з’являтися неврологічна симптоматика (зниження рефлексів, чутливості), і ознаки порушення кровообігу (запаморочення, слабкість). Також є ймовірність тиску на внутрішні органи такі, як серце, легені, анатомо-фізіологічні структури малого таза. У таких випадках хворий може скаржитися на порушення акту дефекації і сечовипускання, задишку, кашель.

Види і ступені лордозу

Беручи до уваги форму деформації, вона може бути трьох видів:

  • фізіологічний лордоз – в нормі є в грудному і поперековому відділі;
  • гіполордоз – має на увазі відсутність природного вигину вперед. Згладжений лордоз у дітей провокується внутрішньоутробними пороками, родовими травмами, рахіт, в дорослому віці виникає в результаті отримання травм, операційних втручань;
  • гіперлордоз – надмірне випінаніе хребців наперед, формується через перебільшеного лордозу, може бути патологічним шийним або розташовуватися в інших відділах.

З огляду на ймовірність відновлення природного стану хребців без застосування терапевтичних процедур, захворювання буває:

  • фіксований – прийняття фізіологічної пози неможливо, терміново потрібна допомога травматолога-ортопеда;
  • частково фіксований – при спробі повернутися в природне положення тіла, це вдається частково;
    нефіксований – хворий може зробити зусилля і випрямити спину.

З огляду на причину захворювання, деформації можуть бути первинними, тобто, виступати самостійними захворюваннями, або вторинними розвиватися у вигляді ускладнення інших патологій.

Діагностика лордозу

Основним методом обстеження для постановки діагнозу є рентгенографія в двох проекціях. Вона може надати інформацію про наявність вигину, його локалізації, в деяких випадках про ймовірну причину розвитку викривлення. За допомогою цієї процедури можна виявити різні деформації хребетного стовпа: лордоз, кіфоз, сколіоз.

Більш інформативними і дорогими є МРТ та КТ. Також може застосовуватися ультразвукове обстеження, що дозволяє оцінити структурні та функціональні особливості сусідніх органів, які примикають до хребців.

Як лікувати лордоз?

Виправлення деформації опорно-рухового апарату може бути проведено консервативним і хірургічним методами. Перший підхід має на увазі наступні лікарські призначення:

  • медикаменти – для зняття больового синдрому, корекції обміну речовин, поповнення вітамінного та мікроелементного депо;
  • фізіотерапія – застосовують вплив лазера, магнітного поля, електрофорез, які не тільки зменшують больові відчуття, але і сприяють розслабленню спинних м’язів;
  • масаж;
  • використання корсетів або бандажів;
  • виконання спеціальних вправ при лордозі.

Випрямлення лордозу за допомогою операційного втручання необхідно при сильних болях, що не купуються ліками, стійким порушенням функціонування внутрішніх органів, затисканні нервових корінців або спинного мозку.

Операція має на увазі постановку травматологічної конструкції в область хребетного стовпа, яка підтримує його в правильній позиції, також можлива заміна патологічно змінених хребців на імплантати. Після цього необхідно пройти курс реабілітації, тривалість якого встановлюється лікуючим лікарем для конкретного клінічного випадку.

Лордоз при вагітності

У період виношування дитини деформація опорно-рухового апарату може бути вторинним захворюванням в результаті травм, запальних недуг, фізичних навантажень. Також існує лордоз у вагітних жінок, яка не загрожує небезпекою і є оборотним. Поява такого вигину хребетного стовпа пов’язано з тим, що з ростом плода збільшується напруга на спину. Щоб витримати це навантаження, хребет піддається деформації. У вагітних виникають типовий зовнішній вигляд під час ходьби: тіло трохи нахилене вперед, ноги розведені в колінах, неприродна хода. Жінку може турбувати зниження артеріального тиску, слабкість, швидка стомлюваність.

Після народження малюка, напруга на опорно-руховий каркас знімається. Щоб хребетний стовп встав в своє фізіологічне положення, під час виношування потрібно виконувати спеціальні вправи, носити корсет при лордозе з метою попередження незворотних змін з боку внутрішніх органів.

Якщо породілля прислухається до всіх порад лікаря, після появи на світ дитини, деформація зникне.

Профілактика та наслідки лордозу

До ускладнень захворювання відносять такі стани:

дистрофічні процеси в міжхребцевих дисках, внаслідок чого розвивається остеохондроз;
порушення роботи органів малого таза: часті запори, порушення сечовипускання, розлади статевої активності у чоловіків, дисменорея у жіночої частини населення;
міжхребетні грижі;
деформація діафрагмальної м’язи, в результаті чого відзначається порушення акту дихання, зміна функціональних показників легких.
Було сформульовано ряд рекомендацій, які спрямовані на попередження деформацій опорно-рухового апарату, вони виглядають наступним чином:

  • дотримання правильної пози під час ходьби, сидіння;
  • вибір відповідного якісного матраца для сну;
  • раціональне харчування з повним комплексом вітамінів, мінералів, мікроелементів і інших необхідних
  • поживних речовин;