Атрофічний риніт

Атрофічний риніт – це повільно прогресуюча патологія, що виявляється атрофічнимизмінами структури слизової близько носових пазух і слизової носа. Діагностується у людей різного віку, частіше – у представниць жіночої статі.

Причини атрофічного риніту

Виділяють ряд станів, при яких є високий ризик виникнення цієї недуги, – це:

  • запальні захворювання органів дихання бактеріального, вірусного походження;
  • зниження імунітету;
  • хірургічні втручання в порожнині носа;
  • недостача вітамінів, мікроелементів, необхідних нутрієнтів в організмі;
  • гормональні збої;
  • вплив промислових факторів, наприклад, пилу;
  • прийом деяких медикаментів;
  • спадкова схильність;
  • порушення кровообігу в області носа;
  • вплив алергічних агентів зовнішнього середовища.

Симптоми атрофічного риніту

Клінічна картина хвороби має типові прояви, які турбують хворих, а саме:

  • пересихання слизової оболонки носа;
  • утворення кірочок в носовій порожнині – їх видалення супроводжується больовим синдромом, пошкодженням слизової і кровотечею;
  • свербіж;
  • густий слизовий секрет, який важко виділяється;
  • порушення сприйняття запахів;
  • відчуття стороннього тіла в носі;
  • порушення носового дихання;
  • неприємний, смердючий запах.

Види атрофічного риніту

Патологічний осередок може бути обмеженим або дифузно поширюватися на всю порожнину носа.

Беручи до уваги тривалість хвороби, в медицині прийнято виділяти два її типу, – це:

  • хронічний атрофічний риніт – протікає більш шести місяців, клінічна картина стерта, протікає з повільним прогресом – його причиною може бути як попереднє йому гостре ураження порожнини носа, так і травми, медикаменти, які не сприятливі фактори зовнішнього середовища;
  • гострий атрофічний риніт – його тривалість до півроку, відрізняється яскраво вираженою симптоматикою, різко з’являється на тлі первинного захворювання інфекційного, алергічного генезу.

В окрему групу було винесено сухий атрофічний риніт. Потрібно відзначити, що головна функція назального секрету, який виробляється в нормі, – захист організму від потрапляння хвороботворних мікроорганізмів. Якщо він не синтезується, що є основною ознакою цієї недуги, знижується імунний захист. Людину мучить спрага, з’являється набряк слизової назальной оболонки, секрет з носа не виділяється, а спроба висякатися може призвести до кровотечі. Через порушення носового дихання, закладеності носа пацієнта починають турбувати головні болі.

  • атрофічний смердючий риніт – одна з форм захворювання отоларингологічного профілю, що проявляє неприємним запахом – причиною його є утворення кірочок, скупчення в порожнині носа патогенних бактерій, вірусів, грибів, синтез гнійного вмісту. При цьому пацієнт втрачає здатність відчувати різні запахи і не відчуває сморід, що йде від його тіла.

Діагностика атрофічного риніту

Для постановки діагнозу використовуються дані опитування пацієнта, візуального огляду та проведення риноскопії – дослідження порожнини носа із застосуванням спеціальних дзеркал. Також можливе проведення бактеріологічного обстеження з метою виявлення патогенних мікроорганізмів, які могли бути причиною розвитку дистрофічних змін.

Лікування атрофічного риніту
Ефективна терапія може проводитися консервативними і хірургічними методами. Перший напрямок має на увазі наступні призначення отоларинголога:

  • промивання носа фізіологічними розчинами;
  • застосування антибактеріальних мазей при атрофічному риніті – якщо доведено бактеріальне
  • походження;
  • антигістамінні засоби – при алергічному генезі;
  • використання зволожуючих мазей при атрофічному риніті;
  • препарати для розрідження назального секрету;
  • судинозвужувальні краплі при атрофічному риніті;
  • антисептичні засоби;
  • лужні препарати для полегшення видалення кірок.

Також рекомендується добре раціонально харчуватися різноманітною їжею, щоб поповнити вітамінний, електролітний склад, підвищити рівень імунного захисту, вест активний спосіб життя, уникати травмування.

Всі ліки для лікування цієї недуги повинні прийматися строго з призначеннями лікаря так, як не дотримання рекомендацій може не тільки знизити ефективність терапії, але і привести до медикаментозної залежності, наприклад, від судинозвужувальних або більш плачевних наслідків.

У лікуванні захворювання важливим є боротьба з першопричиною. Наприклад, при травмах носової перегородки може застосовуватися септопластика при атрофічному риніті.

Якщо медикаментозні призначення не ефективні, вдаються до хірургічного підходу. Може проводитися операція при атрофічному риніті, спрямована на зменшення просвіту носових ходів для того, щоб всередину потрапляло менше повітря – при цьому не буде надмірної сухості слизової.

Атрофічний риніт у дітей

Захворювання вражає люди різної вікової категорії, в тому числі, і діти. Недуга може спровокувати порушення режиму харчування, недостатнє надходженням в організм поживних речовин, що не задовільна екологією, травми, інфекційні хвороби, аутоімунні, спадкова схильність.

Симптоми простого атрофічного риніту у дитини, як і у літніх, дорослих людей – це аносмия, утворення кірочок, сухість в носі. Діагностика будується на результатах риноскопії, при якій виявляються патологічні дистрофічні зміни слизової близько носових пазух і носа. Лікування спрямоване на зменшення клінічних проявів, профілактику необоротних структурних змін нюхового аналізатора. Підбір медикаментів повинен відповідати віку малюка, адже у деяких ліків є обмеження.

Наслідки атрофічного риніту

Патологія не тільки погіршує якість життя людини, його загальне самопочуття, а й може призводити до розвитку таких процесів, які становлять небезпеку для здоров’я:

  • повна аносмия;
  • поширення патологічного процесу на інші органи і системи;
  • дисфункціональні розлади аналізатора нюху;
  • носова кровотеча при атрофічному риніті;
  • порушення сну через порушення дихання через ніс.

Деякі з перерахованих вище станів можуть стати показанням до інвалідності.