Вторинний сифіліс

Вторинний сифіліс – це одна з форм сифілітичного ураження, що характеризується появою різних шкірних патологічних елементів, змінами з боку внутрішніх органів і запальним процесом в лімфатичних вузлах.

Причини вторинного сифілісу

Дане захворювання може бути діагностовано на другий-третій місяць після інфікування блідою трепонемой. Збудник може проникати в організм людини під час незахищених статевих контактів, або від вагітної жінки майбутній дитині. Щоб були всі підстави поставити такий діагноз, патогенний мікроорганізм повинен потрапити в кровотік і циркулювати по всьому організму, вражаючи лімфовузли та інші анатомо-фізіологічні структури.

Симптоми і ознаки вторинного сифілісу

Захворювання починається гостро, своїми проявами нагадуючи гостру респіраторну хворобу. Через тиждень починають з’являтися висипання по всьому тілу. Також збільшуються регіонарні лімфатичні вузли. Може діагностуватися вторинний сифіліс в порожнині рота і ураження гортані, через що деякі пацієнти мають осиплий голос. Найчастіше недуга супроводжується гіповітамінозом, ослабленням і випаданням волосся.

Беручи до уваги термін розвитку недуги, в медицині прийнято виділяти такі його типи, – це:

  • ранній вторинний сифіліс – виникає після первинної форми захворювання, має тривалість від двох до
  • чотирьох місяців. Клінічна картина характеризується появою дрібного висипу на шкірних покривах і утворенням твердого шанкра;
  • прихована форма хвороби – не має специфічних симптоматичних проявів, однак підтверджується за рахунок позитивних серологічних аналізів;
  • рецидивний вторинний сифіліс – цій формі властива почерговість рецидивів і ремісії. В прихований період пацієнт не має ніяких ознак хвороби, під час загострення – з’являються висипного елементи, вони мають великий розмір, розміщені на тілі своєрідними групами, їм властивий вигляд півкільця.

Вторинний сифіліс у жінок

Дане захворювання починається з підвищення температури тіла, гарячкового стану з ознобом, головного болю. Також представниць жіночої статі, як і чоловіків, можуть турбувати болі в м’язах і суглобах, що посилюються в нічний час доби. Характерні шкірні висипання починають з’являтися через сім днів після початку цієї симптоматики.

У жінок вони часто розташовані в області комірцевої зони, на долоньках і стопах. Висип може мати різну форму, забарвлення, локалізацію, розмір. Специфічними ознаками є те, що утворилися елементи мають чітку межу, круглу форму, доброякісний перебіг. Для них не характерні ознаки запалення, може відзначатися незначний свербіж. При їх загоєнні не утворюються рубці.

Вторинний сифіліс у чоловіків

Шкірні елементи при вторинній формі захворювання мають назву сіфіліди, вони можуть приймати наступний вигляд:

  • розеоли – з’являються по десять штук щодня протягом тижня, типово розміщені на шкірних покривах верхніх і нижніх кінцівок, тулуба, їх діаметр не перевищує десяти міліметрів, колір – неяскравий рожевий, при натисканні на них, висип при вторинному сифілісі може зникати;
  • папула – мають рожевий або червоний окрас, розмір – до трьох-п’яти міліметрів в діаметрі, мають схильність до лущення – цей процес починається з центру і поступово переходить на периферичну зону, на місці цього шкірного елемента утворюється ділянка з гіперпігментацією;
  • пустула – характерна для людей з ослабленим імунітетом, вважається найбільш важким проявом шкірного висипу. Має вигляд піднесеного над поверхнею шкіри освіти, яке заповнене гнійними масами, після його висихання утворюються скориночки.

Також обов’язковою умовою для постановки діагнозу вторинний сифіліс в дерматовенерології є запалення лімфатичних вузлів – можуть дивуватися будь-які групи. При огляді вони не спаяні з прилеглими тканинами, больові відчуття при пальпації не викликаються.

Діагностика вторинного сифілісу

Постановка діагнозу заснована на зборі скарг хворого, його анамнестичних даних. Детальний увага приділяється питанням про сексуальному партнері пацієнта – постійний чи він, обстежений чи на сифіліс, який метод контрацепції використовується, чи були випадкові статеві зв’язки і незахищений секс. Якщо діагноз підтверджений, рекомендують партнеру так само пройти обстеження. Додаткові методи діагностики включають в себе:

  • мікроскопічне дослідження вмісту шкірних елементів на наявність в організмі блідої трепонеми. Також з цією метою може бути проведена біопсія лімфатичного вузла, або пункція спинного мозку;
  • серологічні аналізи при вторинному сифілісі – включають в себе такі реакції: імунофлюоресценції, пасивної гемаглютинації, іммобілізації блідих трепонем. Для їх проведення беруть кров пацієнта.

Найчастіше такі аналізи мають позитивні результати, однак, відзначаються випадки помилково негативні реакцій – це пов’язано з надмірно великою кількістю збудника в організмі, для виключення їх спотворення необхідно розвести сироватку.

Обов’язкове обстеження на первинний і вторинний сифіліс повинні проходити пацієнти, у яких спостерігається висип по всьому тілу і лімфаденіт.

Також повинні бути призначені обстеження, в ході яких можуть виявити структурні та функціональні зміни внутрішніх органів, до таких відносять:

  • консультації вузько фахівців з області гастроентерології, пульмонології, урології, отоларингології, неврології;
  • рентгенологічні та / або ультразвукові дослідження органів грудної клітки, черевної порожнини, малого таза;
  • магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія.

Лікування вторинного сифілісу

Терапевтичні заходи спрямовані на боротьбу зі специфічним збудником – блідою трепонемой. Під час лабораторних аналізів проводиться бакпосев з визначенням чутливості мікроорганізму до антибактеріальних засобів. Найбільш часто використовуються препарати з групи пеніцилінів. Так, як схема лікування вторинного сифілісу повинна мати комплексний напрямок, пацієнт також приймає пробіотики, полівітамінні комплекси. При вираженості будь-яких симптомів, лікар робить призначення, які спрямовані на зняття симптоматичним проявів.

Тривалість вторинного періоду сифілісу – від двох до п’яти років. У запущених клінічних випадках захворювання може перейти в найбільш небезпечну третинну форму.

Профілактика вторинного сифілісу

З метою запобігання розвитку цієї недуги, необхідно дотримуватися таких лікарські рекомендації:

  • мати одного статевого партнера;
  • уникати випадкових, незахищених статевих актів;
  • користуватися методами контрацепції, які не тільки допомагають від небажаної вагітності, але і захищають від передачі ІПСШ;
  • в разі появи тривожних симптомів, терміново звернутися за медичною допомогою;
  • в період вагітності проходити дворазове обстеження на первинну і вторинну стадію сифілісу;
  • регулярно перевірятися на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом.