Зміст:
Причини виникнення
Сучасна медицина не може повністю пояснити етіологію хвороби.
Класифікація
Її розрізняють за двома формами виходячи з причинних факторів:
- первинна виникає в результаті генетичної схильності, що буває вкрай рідко. Ця форма є набутою і зазвичай обумовлена впливом інфекцій;
- вторинна форма виступає одним із проявів інших патологічних станів.
Головною причиною появи вважається брак тромбоцитів в результаті порушення їх роботи.
Хвороба Верльгофа – це захворювання, в основі виникнення якого лежить ураження клітин крові антитілами.
Цьому сприяють такі чинники:
- інфекції та віруси;
- алергічна реакція;
- переохолодження чи перегрівання;
- хірургічні втручання;
- травми;
- щеплення.
Іноді з’ясувати справжню причину досить складно. Крім якісного і множинного ураження тромбоцитів, спостерігаються розлади в здатності згортання. На тлі цього кровотечі стають регулярними, їх досить складно зупинити.
Причини тромбоцитопенічної пурпури у дітей такі ж, як і у дорослих осіб.
Хвороба Верльгофа у дітей
Не тільки у дорослих буває тромбоцитопенічна пурпура. Захворювання може розвиватися і в дитинстві. Тромбоцитопенічна пурпура у дітей немовлят характеризується генетичної схильністю.
У старшому віці недуга починає розвиватися протягом 3-х тижнів після вірусного або інфекційного впливу. У дітей ідеопатична тромбоцитопенічна пурпура зазвичай протікає хронічно.
Відрізняється патологія в дитячому віці збільшенням лімфаузлів і селезінки. Будь-які скарги на погіршення самопочуття у маленьких пацієнтів відсутні аж до самого розвитку важкої стадії анемії.
Симптоми
Симптоми хвороби Верльгофа наступні:
- висипання у вигляді точок;
- синці при незначній травматизації шкіри;
- крововиливи з носа, слизових рота, матки;
- домішки крові в калі;
- блювота кавово-образної кашкою;
- у представниць слабкої статі спостерігаються надмірні виділення при менструації;
- сеча набуває рожевий відтінок. Про наявність хвороби можуть свідчити непрямі симптоми:
- головні болі;
- втома;
- втрата ваги на тлі відсутності апетиту;
- жар;
- судоми;
- біль у животі;
- мандраж кінцівок;
- проблеми з координацією рухів;
- мушки перед очима; сплутаність свідомості.
Діагностика
В процесі діагностики хворому ставлять запитання про клінічних ознаках. Шкірні покриви уважно оглядає лікар, можуть ставитися проби джгута. Німбове сяяво невеликих точкових синців говорять про низький рівень пружності судинних стінок.
При підозрі на тромбоцитопенічну пурпуру роблять наступні аналізи:
- загальний аналіз крові;
- забір сечі для загального аналізу;
- пункція кісткового мозку;
- аналіз крові на антитромбоцитарні антитіла.
Одноразового виявлення тромбоцитопенії буде зовсім недостатньо для постановки остаточного діагнозу. Тому діагностика хвороби Верльгофа не така нах і проста, як здається. Через кілька днів рекомендується зробити аналіз з детальним дослідженням формули крові.
Лікування
Лікування тромбоцитопенічної пурпури у дорослих передбачає не тільки відновлення показників крові в норму, але також і досягнення безпечного вмісту тромбоцитів.
Тактика лікування хвороби Верльгофа включає прийом таких препаратів:
- медикаменти для зміцнення судин;
- гормональні препарати кортикостероїди;
- імуноглобулін для внутрішньовенного введення;
- імуносупресивні засоби.
У складних ситуаціях не обійтися без видалення селезінки.
Лікування тромбоцитопенічна пурпура у дітей точно таке ж, як і у дорослих осіб, проте ще показаний прийом медикаментів для стимуляції кровотворення.
Тромбоцитопенічна пурпура та вагітність – речі несумісні. Однак необхідно обов’язково знати, що робити, якщо хвороба була діагностована у вагітної. Жінкам в положенні потрібно систематичний контроль доктора гематолога.
Прогноз при вагітності позитивний, при правильному підході до лікування і своєчасній діагностиці.
Протипоказано годування малюка грудьми. Дитину тимчасово переводять на штучне харчування.
Ускладнення тромбоцитопенічної пурпури
Важливо своєчасно розпочати лікування тромбоцитопенічної пурпури. Інакше не змусять себе чекати наслідки у вигляді проблем з ЦНС і різних кровотеч. Летальні результати при тромбоцитопенічній пурпурі рідкісне явище. При патології часто виникає спонтанне самолікування протягом 6 місяців. Крім усього іншого, тромбоцитопенічна пурпура – це діагноз, який після свого виявлення вимагає диспансерного контролю протягом двох років.