Зміст:
- 1 Причини дефекту міжшлуночкової перегородки
- 2 Гемодинаміка при дефекті міжшлуночкової перегородки
- 3 Класифікація та види дефекту міжшлуночкової перегородки
- 4 Симптоми дефекту міжшлуночкової перегородки
- 5 Діагностика дефекту міжшлуночкової перегородки
- 6 Лікування ДМШП
- 7 Дефект міжшлуночкової перегородки у вагітних
Причини дефекту міжшлуночкової перегородки
У виникненні даного серцевого пороку велике значення має стан здоров’я жінки під час вагітності. До можливих причин недуги відносять:
- обтяжену спадковість;
- порушення в генетичному коді, переданому від батьків;
- вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин, куріння в період виношування плоду;
- вплив на організм жінки іонізованих променів;
- прийом медикаментів, які мають тератогенні властивості;
- отруєння хімікатами і отруйними речовинами;
- інфекційні захворювання;
- гестози.
Гемодинаміка при дефекті міжшлуночкової перегородки
У нормі між шлуночками існує міжшлуночкової перегородки, що перекриває кров’яної відтік. Вона утворюється на 2-3 місяць внутрішньоутробного періоду. Якщо цього не відбулося, на її місці виявляється дефект.
Тиск в ЛШ під час скорочення вп’ятеро більше, ніж у правому. Через утвореного патологічного отвори під час систоли кров в правий шлуночок приходить з ПП, а в період діастоли з ЛШ. Після цього, її відтік триває в ЛШ, пристінкова м’язова тканина цієї серцевої камери розтягується через переповнення крові, якого нормі не повинно бути. Таким чином, у людини спостерігається гіпертрофія і в подальшому розширення ЛШ.
В результаті даних змін виявляється застій в малому колі, що призводить до легеневої гіпертензії. Коли кров повертається в правий шлуночок в надмірній кількості, з часом діагностують його гіпертрофію.
Класифікація та види дефекту міжшлуночкової перегородки
Стінка, яка знаходиться на кордоні шлуночків, складається з мембранозного і м’язового шару. Останній в свою чергу підрозділяється на припливне, трабекулярной і отточное компоненти.
Залежно від місця розташування внутрішньоутробного дефекту, розрізняють чотири види ДМЖП:
- мембранозний;
- м’язового трабекулярного шару;
- припливної частини;
- отточного фрагмента.
Симптоми дефекту міжшлуночкової перегородки
Дана патологія може проявлятися в такий спосіб:
- Задишка під час неспокою, смоктання, плачучи, яка через деякий час може спостерігатися в стані спокою
- блідий відтінок шкірних покривів;
- швидка стомлюваність;
- загальна слабкість;
- головний біль;
- больові відчуття в області серця;
- спленомегалія;
- гепатомегалия;
- кашель;
- синюшний забарвлення шкіри на кінчику носа, пальцях верхніх і нижніх кінцівок;
- зміна форми нігтів у вигляді барабанних паличок.
Діагностика дефекту міжшлуночкової перегородки
Щоб встановити клінічний діагноз, необхідний ретельний огляд кардіолога і призначення додаткових лабораторно-інструментальних методів дослідження. Для діагностики цієї вади серця використовують такі процедури:
- ЕКГ – відображає перевантаження шлуночків через переповнення їх кров’ю в результаті патологічного скидання. У немовлят превалює гіпертрофія правих відділів, у міру розвитку захворювання до них приєднуються і ліві камери.
- ЕХО-КГ – дозволяє визначити наявність не фізіологічного отвору, їх кількість, розмір, локалізація, ступінь легеневої гіпертензії.
- УЗД при дефекті міжшлуночкової перегородки серця у дорослих і малят -додатковий метод діагностики для виявлення недуги.
Вентрикулографія – процедура, яка передбачає застосування рентгенівського випромінювання, проводиться шляхом введення контрастної речовини в серцеві камери. - Рентгенографія ОГК – виявляється кардіомегалія, більш чітка візуалізація легеневого малюнка, зміщення сусідніх органів.
- Рентгенографія з контрастом – проводиться з метою визначення структурних і функціональних порушень в просвіті коронарних судин.
- Катетеризація камер серця.
- Магнітно-резонансне обстеження – характеризується використанням явища ядерного магнітного резонансу для отримання зображень органів і систем.
При підозрі на ДМШП, виникненні перших клінічних проявів, потрібно в терміновому порядку записатися на медичну консультацію, щоб уникнути небезпечних ускладнень.
Лікування ДМШП
Вибір тактики ведення пацієнта з вродженим серцевим вад залежить від розташування патологічного отвори, його розміру, ступеня порушення гемодинаміки. При виявленні недуги у новонароджених, є велика ймовірність зарощенія або зменшення дефекту без хірургічного лікування. В такому випадку, застосовують консервативну терапію для профілактики СН.
При виявленні дефекту міжшлуночкової перегородки у дітей, які досягли 6 місяців з явними ознаками легеневої гіпертензії, відставання у фізичному і розумовому зростанні, серцевої недостатності, постає питання про проведення операційного втручання.
Існує два види хірургічної тактики:
- паліативна – має на увазі закриття легеневої вени з використанням манжети. Необхідна для попередження виникнення незворотних змін в системі кровообігу. Після операції з приводу дефекту міжшлуночкової перегородки, коли дитина підросте, рекомендується проведення радикальної хірургічного втручання;
- радикальна – полягає в ушивання невеликого за розміром патологічного отвори, або його закриття за допомогою застосування синтетичних або біологічних матеріалів.
Дефект міжшлуночкової перегородки у вагітних
Дівчата, у яких діагностовано даний вид ВПС, без стійких змін гемодинаміки, мають нормальний перебіг вагітності і пологів, без негативних наслідків для себе і майбутньої дитини.
Якщо у породіллі відзначається легенева гіпертензія, серцева недостатність, велике патологічне отвір, є ризик високий виникнення ускладнених станів. Однак, пряме показання до штучного переривання вагітності – синдром Ейзенменгера захворювання, яке виникає на тлі двонаправленого скидання крові і стійкою легеневої гіпертензії.
Імовірність виникнення у майбутнього малюка вроджених вад серця висока, тому ведення таких пацієнток вимагає особливої уважності і відповідальності з боку акушера-гінеколога.