Паратонзилярний абсцес

Паратонзилярний абсцес – це гострий запальний процес, що вражає простір, що оточує піднебеневу мигдалину. Може виникати у людей різних вікових категорій: у дітей, дорослих і літніх, незалежно від статевої приналежності.

Причини паратонзилярного абсцесу

Дане явище може виникати на тлі проникнення хвороботворних мікроорганізмів в товщу клітковини з довколишніх анатомо-фізіологічних структур. У список хвороб, що призводять до околоміндальному абсцесу, відносять:

  • тонзиліт;
  • фарингіт;
  • ангіна;
  • каріозна поразка зубів;
  • запалення периоста;
  • гінгівіт;
  • механічне травмування слизової оболонки ротової порожнини, глотки.

Також сприяти розвитку недуги може зниження імунного захисту організму, куріння, вроджені аномалії верхніх відділів травної системи. Симптоми паратонзиллярного абсцесу Існує ряд типових клінічних проявів захворювання, до них відносять:

  • больові відчуття з боку ураження, з іррадіацією в нижнечелюстную і вушну область;
  • порушення ковтання – спочатку з труднощами проходить тверда їжа, через деякий час і рідка;
  • збільшення кількості слини;
  • підвищення температури тіла до 38 градусів;
  • головний біль;
  • розлади сну;
  • збільшення шийних лімфатичних вузлів;
  • зміна тембру голосу – сиплість, гугнявість;
  • смердючий запах з порожнини рота;
  • вимушене положення голови – вона нахилена в сторону ураження.

Через тиждень від початку хвороби може відзначатися зменшення ознак паратонзиллярного абсцесу, поліпшення загального самопочуття – це пов’язано з самостійним розкриттям осередку ураження, при цьому буде спостерігатися домішки гнійних мас в слині.

Види паратонзилярного абсцесу

З урахуванням локалізації вогнища ураження, хвороба може бути чотирьох типів – це:

передній абсцес – діагностується в більшості клінічних випадків, запалення знаходиться над миндалиной;
задня форма – розташування на кордоні мигдалини і піднебінно-глоткової дужкою;
нижнє розташування – виявляється по краю нижнього полюса мигдалини;
бічна локалізація – між латеральної кордоном піднебінної мигдалини і глоткової стінкою.
Виділяють лівобічний або правобічний паратонзіллярний абсцес.

Беручи до уваги зміни в морфології глотки і мигдалин, патологія класифікується на три форми, які послідовно виникають, а саме:

  • набрякла – відзначається припухлість уражених структур, ознак запальних змін немає. Так, як пацієнти не пред’являють ніяких скарг, хвороба рідко діагностується на цій стадії;
  • з інфільтрацією – проявляється місцевими почервоніння слизової оболонки, збільшенням температури, хворобливістю;
  • абсцедуюча – виникає через сім днів від початку недуги, візуалізуються деформаційні зміни зіву внаслідок випинання гнійного ексудату.

Діагностика паратонзилярного абсцесу

Формулювання діагнозу часто не має складнощів. В анамнезі у пацієнта є відомості про нещодавно перенесеному запальному захворюванні або ушкодженні слизової. Через вимушену пози, яка впадає в очі при візуальному огляді, збільшених лімфовузлів вже можна запідозрити цю патологію. Також користуються лабораторно-інструментальними обстеженнями, в список яких входить:

  • аналіз крові – при паратонзіллярном абсцесі або запаленні будь-який інший анатомо-фізіологічної структури організму визначається підвищення лейкоцитів і ШОЕ;
  • мазок з посівом на мікрофлору і визначенням чутливості до антибіотиків – таким чином, можна виявити хвороботворний мікроорганізм і підібрати оптимальне лікування;
  • фарингоскопия – визначається випинається освіту в області паратонзіллярний клітковини з позитивним симптомом флуктуації, покрите капсулою, на якій є ділянка жовтого відтінку – саме тут може бути прорив абсцесу з витіканням гнійних мас.

З метою верифікації призначають ультразвукове, рентгенографічне обстеження, комп’ютерну томографію.

Лікування паратонзилярного абсцесу

Терапевтичні заходи починають з консервативного ведення пацієнта. Отоларинголог призначає наступні групи препаратів:

  • антибактеріальні засоби – в відношенні висіяних патогенних мікроорганізмів і їх чутливості;
  • медикаменти для зняття больового синдрому;
  • протизапальні ліки;
  • засоби для зниження температури.

Хірургічна тактика передбачає операцію з розкриття паратонзиллярного абсцесу, після чого його порожнину дренують. Якщо пацієнт скаржиться на часті запальні процеси в області мигдалин, може бути проведена тонзилектомія.

Паратонзиллярний абсцес у дітей

У дитячому віці недуга може бути спровокований внутрішньоутробними порушеннями розвитку глотки, лимфоидного кільця Пирогова-Вальдейера, інфекційними та стоматологічними патологіями, пошкодженням слизової оболонки. Клінічно у дітей хвороба проявляється ускладненим закриттям рота, гіперсалівацією, слабкістю, больовим синдромом, лімфаденітом, відчуттям стороннього тіла в горлі, гнильним запахом з порожнини рота. Буває паратонзіллярний абсцес горла без температури або з підвищенням. Інформативними діагностичними обстеженнями є визначення показників кров’яної плазми і сечі, фарингоскопия, УЗД.

Лікування може бути консервативним або хірургічним – це вирішує лікуючий лікар на підставі клінічної картини, місця розташування освіти, індивідуальних особливостей організму. У вигляді операції проводять розтин гнійної порожнини і постановку дренажів. Також може проводитися радикальна операція абсцесстонзіллектомія.

Показаннями до її проведення є:

  • часті загострення ураження глотки запального генезу;
  • нетипова локалізація вогнища, при якому є труднощі з підбором оптимального доступу;
  • після паратонзиллярного абсцесу болить горло і є інші симптоматичні прояви;
  • операцію по розтину не привела до нормалізації загального стану хворого, тобто була неефективна;
  • підвищений ризик поширення гнійного процесу.

Ускладнення і наслідки паратонзилярного абсцесу

Захворювання небезпечне станами, несприятливими для здоров’я пацієнтів, які він може спричинити за собою. До таких відносять:

  • медиастинит;
  • сепсис;
  • поширення вогнища запалення на сусідні ділянки;
  • флегмонозное поразки шиї;
  • внутрішня кровотеча через пошкодження некротизованими клітинами судин;
  • тромбофлебіт;
  • стенозирование гортані, через що страждають функції органів дихання.

Профілактика паратонзилярного абсцесу

Щоб запобігти хворобі необхідно виконувати наступні рекомендації отоларинголога, а саме:

  • своєчасне виявлення і лікування запальних недуг верхніх відділів травного тракту, стоматологічного
  • профілю;
  • дотримання правил особистої гігієни, особливо при чищенні зубного ряду;
  • раціональне різноманітне харчування;
  • активний спосіб життя;
  • загартовування;
  • уникнення вживання занадто твердої, жорсткої їжі, щоб уникнути пошкодження слизової оболонки;
  • щорічне проходження профілактичних оглядів.