Захворювання ендокринної системи - список:

Причини гіперальдостеронізму У більшості випадків з’ясовується, що фактором розвитку недуги послужив синдром Конна. Вторинний гіперальдостеронізм з’являється на тлі певних патологій печінки, серцево-судинної...
Причини гіперпролактинемії З огляду на етіологічний фактор недуги, розрізняють його первинну і вторинну форми. Як правило, виявляється захворювання у віці, починаючи з 20-ти і до 45 років. Нерідко спусковим механізмом...
Причини карликовості і види Стан може мати вроджений або ж придбаний характер. З урахуванням причин недуги розрізняють такі види карликовості: Нестача соматотропного гормону, первинна карликовість; Дефіцит...
Причини інсуліноми Незважаючи на те, що сьогодні можливості медицини дуже великі, точна етіологія інсуліноми підшлункової залози не відома. Це новоутворення супроводжується окремою специфікою продукції гормонів. Як...
Причини діабетичної коми Будь-який тип діабетичної коми виникає на тлі надмірної концентрації інсуліну або його нестачі, що в свою чергу призводить до швидкого витраті жирних кислот. Всі ці процеси сприяють...
Причини метаболічного синдрому Метаболічний синдром X є патологічним явищем, яке виникає в результаті одночасного впливу відразу декількох факторів. Основною причиною виступає синдром резистентності до інсуліну....
Причини ожиріння Факторів, що сприяють збільшенню маси тіла, існує дуже багато: Проблеми з енергетичним балансом; Розлад роботи органів шлунково-кишкового тракту; Генетичні патології. Серед які мають аспектів...
Причини хвороби Іценко Кушинга На сьогоднішній день невідомі точні причини розвитку даного захворювання. Як правило, його виникнення прямо пов’язане з аденомою, набагато рідше виникає ураження стовбурових, а...
Причини Розрізняють первинне пусте турецьке сідло і вторинну форму недуги. Отже, розглянемо основні причинні фактори, в результаті яких розвивається хвороба: Гормональні процеси. Порушення в роботі ендокринної...

Захворювання ендокринної системи

Сьогодні медицині відомо понад п’ятдесят різних патологій ендокринології. Розрізняють такі группиендокрінних хвороб: порушення функціональності гіпофіза і гіпоталамуса: гігантизм, акромегалія, хвороба Іценко-Кушинга та ін., Патології статевих залоз: порушення менструального циклу, синдром Штейна-Левенталя, патології щитовидної залози: тиреотоксикоз, гіпотиреоз, зоб; наднирників: новоутворення і т.д., підшлункової залози: цукровий діабет.

Будь-який вид недуги починає розвиватися на тлі таких причин: брак або надлишок певного гормону в організмі; погана сприйнятливість органу до впливу певної речовини; проблеми з метаболізмом; розлад роботи відразу декількох гормональних систем. Всі ці явища можуть розвиватися внаслідок впливу таких факторів: вроджених, інфекційних, запальних, дефіцитних, аутоімунних та інших станів.

Ендокринні захворювання – це патології, симптоми яких виражені по-різному. Нерідко людина живе і не звертає уваги на певні сигнали свого організму. Всі відчуття посилаються на неякісне харчування, недосипання, стрес. Недуга стрімко прогресує, що вимагає негайного звернення до лікаря. Найпопулярніші ознаки захворювання ендокринної системи:

  • занепад сил,
  • відчуття пригніченості,
  • апатія,
  • різке зниження маси тіла,
  • пронос,
  • тахікардія,
  • серцеві болі,
  • гіпергідроз,
  • спрага,
  • бажання часто мочитися,
  • надмірна збудливість нервової системи,
  • сонливість.

Діагностика захворювань ендокринної системи

На сьогоднішній день направлена на використання наступних методів діагностики:

  • аналіз на гормони;
  • УЗД обстеження;
  • аналіз крові;
  • рентген діагностика;
  • індекс маси тіла;
  • цитоморфологічне дослідження
  • рентген діагностика

Самостійна діагностика недуги недоцільна через відсутність типовості симптоматики. Як тільки у вас виникають будь-які підозри, потрібно тут же звернутися до лікаря і пройти цілий ряд обстежень.

З метою встановлення діагнозу задіюються такі методи: детальне опитування пацієнта потрібен для того, щоб встановити точні причини розвитку патології; за допомогою зовнішнього огляду грамотний лікар зможе поставити правильний діагноз вже на першому прийомі після оцінки стану волосся і шкірних покривів, розмірів щитовидної залози та інше; пальпація застосовується з метою визначення відхилень від норми в структурі і розмірах органу. Крім цього застосовують і лабораторні методики: УЗД, КТ, МРТ, рентгенографію, беруть кров на цукор і ін.

Досить часто діагностують ендокринні захворювання у детей.Патологіі зазвичай дають про себе знати вже в перші 4 роки життя. Діти відрізняються швидкою стомлюваністю, у них спостерігається знижений м’язовий тонус, вони відстають у рості, багато сплять, у них часто виникає розлад шлунку.

Ендокринні захворювання у жінок також часте явище. Важливо стежити за своїм здоров’ям протягом життя. Є певні патології, які вимагають прийому додаткових лікарських засобів, в тому числі і під час вагітності.

Лікування ендокринних захворювань

Лікування хвороб націлене на заповнення гормональних розладів, досягнення затяжний ремісії і відновлення нормального рівня життя.

Профілактика ендокринних захворювань відноситься до того щоб мінімізувати шанси їх появи, а саме:

  • вести активний спосіб життя,
  • своєчасно звертатися до лікарів,
  • уникати впливу шкідливих факторів навколишнього середовища,
  • при наявності будь-яких підозрілих ознак звертатися до лікаря.