Гіперальдостеронізм

Гіперальдостеронізм – це захворювання, при якому спостерігається надмірне гормональне вироблення альдостерону наднирками. Первинний гіперальдостеронізм – виражений підвищеним кров’яним тиском, головними болями, розладами ритму серця, судорожними станами. Вторинна форма проявляється порушенням функціональності нирок, набряком. Найчастіше недуга зустрічається у жінок зрілого віку, вкрай рідко діагностується гіперальдостеронізмі дітей.

Причини гіперальдостеронізму

У більшості випадків з’ясовується, що фактором розвитку недуги послужив синдром Конна. Вторинний гіперальдостеронізм з’являється на тлі певних патологій печінки, серцево-судинної сістеми.Кроме цього хвороба розвивається внаслідок нестачі натрію і калію, зниження загальної кількості крові, тривалого прийому фармакологічних засобів, зокрема проносного дії.

Основні фактори, що призводять до дефіциту натрію: погане харчування, хронічне розлад шлунку у вигляді діареї, постійні дієти і т.д.

Класифікація (види)

Розрізняють первинну і вторинну різновиди патології.

  • Перша є наслідком всіляких патологічних явищ, інший тип пов’язаний з посиленою продукцією реніну.
  • Ідіопатичний гіперальдостеронізм не має пояснень, його етіологія не визначена.

Симптоми гіперальдостеронізму

Дисбаланс електролітів в організмі призводить до збільшення вироблення гормону надниркових залоз.

Первинна форма дає про себе знати такими ознаками:

  • Збільшення кров’яного тиску;
  • Серцевий біль ниючого характеру;
  • Порушення серцевого ритму;
  • Проблеми з потенцією;
  • Виснаження і занепад сил;
  • Проблеми з сприйнятливістю шкірних покривів;
  • Судомні стани.

Серйозні стадії патології можуть посприяти появі інфаркту міокарда. Вторинний тип захворювання виражений такою клінікою:

  • Високі показники артеріального тиску;
  • Порушення поверхонь судин;
  • Порушення роботи нирок;
  • Пошкодження очних нервів і сітківки ока;
  • Набряки – типова ознака хвороби.

Іноді патологія протікає без стрибків артеріального тиску.

Діагностика гіперальдостеронізму

Як тільки вас почали турбувати підозрілі симптоми, потрібно відразу відправитися до сімейного лікаря. Фахівець призначить цілий комплекс заходів, а саме:

  • Аналіз на альдестерона.
  • Біохімія.
  • Аналіз сечі загальний.
  • УЗД наднирників.
  • КТ.
  • МРТ.
  • УЗД печінки.
  • Дуплексне сканування.
  • Маршова проба при гиперальдостеронизме полягає в тому, що після нічного пробудження людини активний ренін нижче, поки пацієнт не прийняв вертикальну позицію тіла. Тому кров забирають у нього, коли той перебуває в ліжку. Потім хворий повинен спати до 4-х годин, після чого знову візьмуть кров.

Лікування гіперальдостеронізму

Терапія буде прямо залежати від першопричини розвитку даного стану. Зазвичай призначаються медикаменти, які відновлюють значення АТ, усувають надмірну калієм. Призначається дієта, яка передбачає відсутність в стравах кухонної солі, і поповнення в раціоні їжі, насиченою калієм.

Хірургічна тактика лікування має на увазі витяг ураженого органу пухлиною.

Двосторонні поразки лікуються за допомогою інгібіторів АПФ, гіперпластичні види піддаються терапії методом резекції. Також показана корекція гормональними засобами.

Можливі ускладнення гіперальдостеронізму

Хвороба призводить до розвитку гіпертензії, дісбаласа калію в організмі, що в свою чергу сприяє появі інших розладів:

  • Серцевих і ниркових порушень;
  • Інсульту;
  • М’язових спазмів;
  • Частому сечовипусканні;
  • Ниркової недостатності і т.д.

Результат захворювання залежить від його тяжкості, наявності важких ускладнень. При своєчасному зверненні за допомогою, носить втішний характер, при онкології дуже несприятливий.

Профілактика гіперальдостеронізму

Пацієнти з постійною гіпертензією та іншими ускладненнями повинні перебувати під систематичним спостереженням. Потрібно строго дотримуватися всіх рекомендацій щодо харчування і лікарської терапії.