Причинами венеричних захворювань виступає потрапляння інфекційних агентів бактеріального, вірусного походження під час статевого акту від хворої людини до здорової, які в подальшому розмножуються в організмі людини і провокують розвиток патологічних змін. Факторами ризику передачі ІПСШ вважається ранній початок статевого життя, часта зміна партнерів для сексу, нехтування засобами захисту (наприклад, презервативами).
Також можуть діагностуватися венеричні захворювання у дітей. У деяких випадках інфікування відбувається у внутрішньоутробному періоді, коли збудник від зараженої матері передається плоду. Інфекційні недуги можуть передаватися і такими шляхами:
- при грудному вигодовуванні від хворої матері – цей варіант
- безпосередньо стосується ВІЛ;
- при проходженні через родові шляхи;
- при інфікуванні майбутньої дитини навколоплідними водами в
- утробі матері.
Класифікація та види венеричних захворювань
Мають на увазі розподіл хвороб по групах, з урахуванням їх етіології, а саме:
- вірусного походження – розвиваються на тлі зараження вірусом
- генітального герпесу, імунодефіциту людини, контагіозний
- молюск, цитомегаловірусом і папіломавірусом;
- бактеріального генезу – виникають в результаті проникнення
- через статеві органи хламідії, блідої трепонеми, що викликає
- сифіліс, нейссерий, які викликають гонорею, мікоплазми та
- уреаплазми;
- грибкові хвороби – в список даних венеричних захворювань входить кандидоз, що розвивається через наявність в організмі людини дріжджоподібних грибів роду Кандида;
- протозойні – найпростішими, що викликають ці захворювання, є трихомонада;
- паразитарні – в цю групу відносять таких збудників, як лобкова вшак, що провокує виникнення фтириаз, і коростяний кліщ, що викликає коросту.
Клінічна картина може мати свої відмінності, в залежності від віку пацієнта, статевої приналежності, стану здоров’я. До симптомів венеричних захворювань у чоловіків відносять такі ознаки:
- дискомфорт, біль під час актсечовипускання;
- почервоніння і набряклість в області уретри;
- больові відчуття під час сексу;
- виділення з уретри, що мають слизисто-гнійний характер.
Ознаками венеричних захворювань у жінок виступає свербіж в області дітородних органів, біль під час акту сечовипускання або заняття сексом, виділення з піхви, які мають неприємний запах.
Небезпека цих інфекційних патологій полягає в ускладненнях, які вони можуть за собою вести, в разі стертою клінічної картини, безсимптомного перебігу та пізньої діагностики.
До таких відносять: безпліддя, запалення яєчка, матки та її придатків. Може спостерігатися поширення інфекції по всьому тілу з зараженням очей, серця, печінки, суглобів.
Інкубаційний період венеричних захворювань має різну тривалість, залежно від специфічного збудника недуги. Може тривати від кількох днів до кількох місяців.
Діагностика венеричних захворювань будується на результатах комплексного обстеження, до переліку яких входить:
- ультразвукове дослідження;
- кольпоскопія;
- уретроскопія;
- цітоскопія;
- серологічні аналізи на венеричні захворювання – перевірка
- крові, яку досліджують у реакції гемаглютинації, преципітації,
- нейтралізації на наявність специфічних патогенних
- мікроорганізмів;
- молекулярно-генетичні дослідження – в цю групу обстежень входить ПЛР, що дозволяє визначити ДНК збудника;
- імунологічні методи діагностики – засновані на виявленні різних класів імуноглобулінів в крові людини, які виробляються у відповідь на хвороботворний мікроорганізм. Ig класу G свідчать про хронічний носійство, а Ig класу M – про гострому періоді захворювання;
- бактеріологічні тести на венеричні захворювання – при взятті мазка з статевих шляхів, він відправляється в лабораторії. Там роблять посів на поживні середовища та вирощують культуру мікроорганізмом – це і буде специфічний збудник недуги. Після цього повинні перевірити чутливість до антибіотиків, щоб знати, яке лікування буде найбільш оптимальним і ефективним.
Лікування венеричних захворювань
Має на увазі вибір консервативного спрямування. Лікарські призначення включають в себе такі препарати:
- антибактеріальні медикаменти – підбираються з урахуванням виявленого хвороботворного мікроорганізму і його чутливості до антибіотиків;
- вагінальні свічки для відновлення нормального кислотно-лужного балансу, нормалізації мікрофлори піхви у жінок;
- пробіотики – йдуть в комплексі з антибіотиками для профілактики патологічних змін з боку шлунка і кишечника;
- фізіотерапевтичні процедури.
Профілактика венеричних захворювань полягає в дотриманні наступних рекомендацій:
- мати постійного сексуального партнера;
- під час сексу користуватися контрацепцією, деякі види якої
- допомагають не тільки від небажаної вагітності, але і від
- інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- займатися статевим вихованням молоді;
- відмовитися від безладних статевих зв’язків;
- періодично здавати необхідний пакет аналізів для исключ
