Третинний сифіліс

Причини третинного сифілісу

Первинно недуга виникає на тлі проникнення збудника, а саме блідої трепонеми в організм пацієнта. Третинна стадія проявляється через п’ять-десять років після інфікування. Посилити її протягом можуть такі чинники, як:

• вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин;
• куріння;
• супутні захворювання в хронічній стадії;
• похилий вік пацієнта.

Класифікація третинного сифілісу

Беручи до уваги наявність або відсутність специфічних симптоматичних проявів захворювання, виділяють два різновиди його течії – це:

• сифілітичне ураження з явними клінічними ознаками;
• третинний прихований сифіліс – може бути підтверджений тільки позитивними результатами лабораторних аналізів, в ході яких було виявлено бліда трепонема.

Симптоми і ознаки третинного сифілісу

Основними клінічними ознаками захворювання є поява специфічних висипань по всьому тілу, які носять назву сіфіліди, і бувають двох різновидів, а саме:

• Гумозний сифілід – характеризується одиничними утвореннями, цей елемент розташований в підшкірно-жирової клітковини, спочатку він безболісний, має властивість пересуватися, і не з’єднаний з прилеглими тканинами. Через деякий час гумма спаивается з сусідніми органами і стає нерухомою. Можуть бути висипання на молочній залозі при третинному сифілісі, а також в області чола, гомілки, передпліччя. На наступному етапі в центральній зоні сіфіліди утворюється отвір, через яке назовні виходить патологічна рідина – це основна ознака появи виразкового ушкодження, після його загоєння залишаються рубцеві зміни. Даний елемент може зникати без переходу в стадію виразки – тоді гума зменшується в розмірах і заростає компонентами сполучнотканинною оболонки.
• Горбки при третинному сифілісі – зовнішнім виглядом нагадують вузлик, мають незначний розмір – до п’яти-семи міліметрів в діаметрі, виступають над поверхнею шкірних покривів. Мають червонуватий відтінок. Патологічні елементи утворюються поступово, не маючи симетрії. Діагностують третинний сифіліс в порожнині рота, носа, на небі, в глотці. На певній ділянці тіла можуть перебувати висипання на різних стадіях розвитку. З прогресуванням захворювання, сіфіліди піддаються некрозу і утворюються спочатку ерозійні пошкодження, після цього – виразкові елементи. По закінченню декількох місяців, коли освіту заживає, залишається рубець.

Діагностика третинного сифілісу

Постановка діагнозу базується на збої скарг і анамнезу життя пацієнта, а також на даних об’єктивного огляду. Підтвердити наявність даного захворювання можна за допомогою різних лабораторно-інструментальних методів обстеження, а саме:

• мікроскопічний та бактеріологічний аналіз – матеріалом служать зіскрібки з патологічних сифилитических утворень на шкірі ураженої ділянки і слизових оболонках. позитивний результат виявленого третинного сифілісу в дерматовенерології передбачає виявлення блідої трепонеми, також проводять тест на чутливість бактерії до антибіотиків різних груп;
• серологічні тести – для їх проведення у пацієнта беруть кров, її досліджують на наявність збудника недуги, можуть використовуватися такі реакції: пасивної гемаглютинації, іммобілізації блідих трепонем, імунофлюоресценції.

На даній стадії найчастіше виникають структурні і функціональні зміни з боку внутрішніх органів, для їх діагностики застосовуються такі методи:

• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
• рентгенографія органів грудної клітини і кісткових структур;
• електрокардіографія;
  • обстеження головного мозку за допомогою УЗД або рентгена – має ін18формативність при ураженні центральної нервової системи внаслідок третинного сифілісу;
• магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія.

Лікування третинного сифілісу

Терапевтичні призначення засновані на виборі оптимального антибактеріального засобу, яке ефективно діє проти блідої трепонеми. Перша лінія лікування має на увазі курс препаратів пеніцилінового ряду, однак, важливе значення має тест на антибіотикочутливість так, як у деяких пацієнтів може спостерігатися підвищена чутливість та алергічні реакції на дані медикаменти. Також можуть застосовуватися тетрациклін та еритроміцин, препарати вісмуту. У комплексі до основної терапії йдуть пробіотики для профілактики дисбактеріозу, імуномодулятори для зміцнення імунної системи, полівітамінні комплекси для поповнення депо запасів.

Ускладнення і прогноз третинного сифілісу

Дана стадія сифілітичного ураження небезпечна негативними наслідками з боку внутрішніх органів, до яких відносять розвиток таких патологічних станів:

• запалення серцевого м’яза;
• аортит;
• серцева недостатність;
• аневризма аорти;
• інфаркт міокарда;
• остеопорозних зміни;
• остеомієліт;
• запальний процес, що вражає печінку, в хронічній стадії;
• гастрит;
• виразкові ураження органів травного тракту.

Також третинний сифіліс проявляється у вигляді відхилень у будові і функціях органів дихальної, сечовидільної системи.

При правильно підібраному лікуванні третинної стадії сифілісу прогноз для життя – сприятливий.