Пневмоконіоз

Пневмоконіоз – це комплекс захворювань, які мають хронічний перебіг, і розвиваються в результаті потрапляння промислових пилових часток в легені. Внаслідок запалення починається процес розростання сполучних структур – фіброзування легеневої паренхіми.

Причини пневмоконіозу

Провідним чинником у розвитку хвороби є пил, який люди можуть вдихати протягом тривалого часу у зв’язку з роботою. Тому пневмоконіоз – це професійне захворювання.

За хімічним складом пилові частинки відрізняються між собою, з урахуванням чого виділяють різні види пневмоконіозу. Наприклад:

  • з підвищеним вмістом двоокис кремнію у вільному або зв’язаному вигляді;
  • з частинками металів;
  • пил з вмістом вуглецю.

Варто пам’ятати, що захворювання алергічного походження, недуги органів дихання з хронічним перебігом, вроджені чи набуті дефекти структур дихальної системи – фактори ризику розвитку даного професійного захворювання. Тому для людей, які хочуть влаштуватися на роботу, де є прямий контакт з промислової пилом, вони є протипоказанням до прийняття на бажану посаду.

Прояви хвороби

Симптоми пневмоконіозу обумовлюють таку клінічну картину:

  • загальна слабкість;
  • кашель, який може супроводжуватися виділенням мокроти;
  • задишка після виконання фізичних навантажень, з плином часу і в спокої;
  • біль в ділянці грудної клітки, з ірадіацією у лопатку;
  • зниження маси тіла.

Захворювання прогресує повільно, перші ознаки можуть з’явитися через кілька років після початку дії патогенних факторів на організм. Цим пояснюються труднощі ранньої діагностики пневмоконіозу.

Види захворювання

Класифікація пневмоконіозу базується на різному складі пилових частинок і, відповідно, захворювань, які їх вдихання провокує. Виділяють такі види:

  • силікози – провокуються вдиханням пилу з підвищеним вмістом двоокису кремнію – ця сполука перебуває у вільному вигляді;
  • силікатози – характеризуються потраплянням частинок пилу з двоокисом кремнію і металами;
  • карбоконіози – розвиваються внаслідок впливу вуглецевмісних сполук;
  • металоконіози – прогресують внаслідок роботи в приміщеннях з металевим пилом;
  • антракоз – також носить назву пневмоконіоз вугляра так, як він провокується впливом кам’яно-вугільних частинок;
  • пневмоконіози, зумовлені впливом пилу змішаного генезу.

Діагностика

Виявлення хвороби на ранніх стадіях пневмоконіозу досить утруднене внаслідок прихованого періоду клінічних проявів. Ефективними інструментальними діагностичними процедурами вважаються:

  • рентгенографія ОГК – на рентгені пневмоконіоз проявляється наявністю дрібних вузликів з чіткими і рівними межами, змінами легеневого малюнка, появою ділянок фіброзу;
  • бронхоскопія – ендоскопічний метод діагностики стану верхніх дихальних шляхів за допомогою бронхоскопа;
  • спірографія – спосіб дослідження функціональних показників легень;
  • пікфлоуметрія – за допомогою спеціального пристрою пікфлоуметра вимірюється швидкість видиху, допомагає виявити ступінь обструкції органів дихання;
  • дослідження пунктату лімфатичних вузлів.

Лікування пневмоконіозу

Лікувальна терапія спрямована на припинення впливу патогенного фактора і зупинку подальшого прогресування захворювання. Відновлення структурних змін легень неможливе. Лікування пневмоконіозу полягає у призначенні:

  • гормональних препаратів – глюкокортикоїдів;
  • поповненні ферментного складу організму;
  • антигістамінних медикаментів;
  • симптоматичного лікування: бронхолітики, муколітики, відхаркувальні препарати, антибіотики;
  • фізіотерапії: масаж, душ з лікувальним впливом, електрофорез з медикаментами.

Також велике значення має відмова від шкідливих звичок таких, як куріння, раціональне харчування, регулярні оздоровчі процедури, санаторне лікування.

Ускладнення пневмоконіозу

Труднощі в постановці діагнозу на початкових стадіях захворювання і неможливість своєчасного проведення терапії є основною причиною розвитку ускладнень пневмоконіозу, до яких відносяться:

  • патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, поява легеневої гіпертензії з утворенням легеневого серця;
  • розвиток дихальної недостатності;
  • хронічний бронхіт;
  • приєднання вторинної патогенної мікрофлори з прогресуванням таких захворювань, як туберкульоз;
  • бронхоектатична хвороба;
  • емфізема легенів.

Також тяжкий перебіг хвороби, запущені клінічні випадки, розвиток ускладнень є показанням для оформлення групи по інвалідності при пневмоконіозі. Однак, цей статус присвоюється спеціальною комісією з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання у конкретного пацієнта.

Профілактика хвороби

Для запобігання розвитку пневмоконіозу легень розроблений комплекс рекомендацій, які виглядають наступним чином:

  • уникати тривалого перебування в приміщеннях з підвищеною запиленістю;
  • застосовувати індивідуальні засоби захисту під час роботи на промислових об’єктах: респіратори проти частинок пилу, захисні окуляри, спеціальні костюми;
  • дотримуватися санітарно-гігієнічних норм на виробництві: оснащувати будівлі вентиляційною системою, проводити регулярне провітрювання і зволоження.
  • Також профілактика пневмоконіозу передбачає регулярні профілактичні медичні огляди для людей, чия сфера роботи пов’язана з виробництвом.