Пульпіт

Причини пульпіту

Етіологічними факторами захворювання виступають такі стани:

• каріозна поразка зубів;
• механічна травматизація;
• вплив хімічних і отруйних речовин.

Патологічний процес починається в результаті попадання інфекційних чинників вірусного, бактеріального, грибкового походження всередину зуба, їх патогенний вплив сприяє розвитку вогнища запалення.

Види і класифікація пульпіту

Беручи до уваги тривалість захворювання, виділяють дві його форми, а саме:

• гострий пульпіт – тривалість цієї стадії коливається від двох діб до чотирнадцяти днів;
• хронічний пульпіт – розвивається на другий тиждень після початку запального процесу.
  Гостра форма захворювання, в залежності від площі ураження, підрозділяється на гострий вогнищевий і дифузний пульпіт. Перший вид характеризується невеликою зоною, де відбуваються патологічні зміни, другий – має на увазі поширення запалення на кілька анатомо-фізіологічних ділянок.

З огляду на поетапне прогресування хронічної стадії захворювання, його поділяють на фібринозний, гангренозний, гнійний і гіпертрофічний пульпіт.

• фібринозне ураження – в більшості випадків протікає без явних клінічних ознак, хворий може не пред’являти ніяких скарг;
• гангренозні зміни – діагностується повідомлення каріозної порожнини із зубною, відзначається смердючий запах з рота, неприємний смак, больові відчуття по ходу v пари черепно-мозкових нервів;
• гнійна форма – характеризується появою ексудату всередині ураженої порожнини і скупченням всередині неї гнійних мас;
• гіпертрофичні зміни – мають на увазі утворення гіпертрофованого фібринозного поліпу.

Також може бути діагностований конкрементозний, ретроградний, трьохканальний і висхідний пульпіт.

• при ретроградним шляху поширення інфекції причиною захворювання можуть стати недуги, як грип, вітряна віспа, запалення гайморових пазух або кісткових структур.
• трьохканальний поразку виникає найчастіше в молярних зубах, в разі поширення інфекційного процесу на всю його порожнину.
• конкрементозная форма патології виникає після гострої стадії і характеризується мінеральними відкладами навколо ділянки деструкції.
• висхідний шлях поширення патогенної мікрофлори на увазі е проникнення через верхівковий отвір зубного каналу.

Симптоми пульпіту

Клінічна картина недуги характеризується типовими проявами, які можуть мати відмінності, в залежності від стадії перебігу. Найчастіше пацієнти пред’являють такі скарги:

• біль при пульпіті – турбує не тільки в денний час, а й вночі, посилюється при впливі високих або низьких температур;
• підвищена кровоточивість в області поразки;
  неприємний запах з рота.

Діагностика пульпіту

При постановці діагнозу стоматолог акцентує увагу на скаргах пацієнта – характерною відмінною рисою запалення пульпи є підвищена чутливість до холоду і безперервні больові відчуття в нічний час доби, які не дають заснути. Також важливим є об’єктивний огляд – візуально виявляється глибока каріозна порожнина. Додатковими лабораторно-інструментальними методами обстеження є:

• електроодонтодіагностика – виявляється зниження електровозбудімості зуба. чим більш глибоке ураження, тим менше будуть її показники;
• рентгенологічне дослідження – допомагає виявити деструктивні зміни в області верхівки зуба.

У загальних аналізах сечі і крові можуть бути присутні ознаки запального процесу в організмі – підвищення ШОЕ і лейкоцитів. При проведенні перкусії відзначається хворобливість в місці ураження.

Лікування пульпіту

Беручи до уваги ступінь патологічних змін, можуть застосовуватися різні терапевтичні тактики ведення. При оборотності процесу вибирають консервативне лікування, воно засноване на призначенні наступних груп препаратів:

• антибактеріальні засоби – підбираються з урахуванням виявленого збудника і його чутливості до антибіотиків;
• протизапальні препарати;
• знеболюючі медикаменти;
• кошти з антисептичними властивостями;
• протеолітичні ферменти.

Деякі з перерахованих вище медикаментів можуть застосовуватися для місцевого лікування у вигляді паст і мазей.

Хірургічних методів лікування віддають перевагу у разі незворотних деструктивних змін зуба – воно полягає у видаленні пульпіту, тобто запаленої, патологічно зміненої, зруйнованої пульпи.

Пульпіт при вагітності

Жінки, які виношують майбутньої дитини, знаходяться в групі ризику по стоматологічних захворюваннях. Це пов’язано зі зниженням імунітету в цей момент, витратою мікроелементів і вітамінів для сприятливого розвитку плода, активації хронічних процесів, гормональною перебудовою організму. Тому каріозна поразка швидкоплинний переростає в пульпіт. Симптоматичні прояви цієї недуги у вагітних характеризуються більш сильним больовим синдромом, ніж у інших пацієнтів.

Внаслідок больових відчуттів в організмі майбутньої породіллі виділяється підвищена доза адреналіну, який впливає на скоротливу діяльність матки. Такі процеси можуть стати причиною передчасних пологів або загрози викидня.

Для діагностики хвороби стоматолог звертає увагу на скарги хворої, проводить об’єктивний огляд порожнини рота і тест на підвищену реакцію на холодні подразники. Може проводитися перкусія, зондування, здача аналізу для виявлення патогенної мікрофлори, обстеження електровозбудімості і рентгенологічні дослідження.

Для лікування вибирають тактику ведення, безпечну для майбутнього малюка. Найчастіше жінці проводять обробку каналів і подальше пломбування ураженого зуба.

Профілактика та ускладнення пульпіту

До негативних наслідків не лікування захворювання відносять підвищену ймовірність виникнення таких станів:

• хронізація процесу;
• поширення запалення на прилеглі анатомо-фізіологічні структури;
• розвиток періодонтиту;
• абсцедирование;
• виникнення флегмони;
• запальний процес в окісті;
• ураження кісткових структур.

Пульпіт у дітей, який вражає молочні зуби, може стати причиною неправильного формування постійного зубного ряду.

З метою уникнення цієї недуги, необхідно виконувати ряд лікарських рекомендацій, які включають в себе:

• правильна гігієна порожнини рота;
• використання якісних зубної щітки і пасти;
• використання зубної нитки і ополіскувачі;
• відмова від куріння і вживання алкоголю;
• зменшення кількості вживаних кавових напоїв;
• уникнення харчових продуктів з харчовими добавками і барвниками;
• регулярне проходження профілактичних оглядів у стоматолога;
• своєчасне лікування стоматологічних захворювань.