Пресбіакузис

Пресбіакузис – це патологія, пов’язана з віковими змінами в організмі людини, що виявляється поступовим зниженням слуху. У чоловічої частини населення зустрічається частіше і в більш молодому віці, ніж у представниць жіночої статі. Пік захворюваності припадає на вік від п’ятдесяти років.

Причини пресбіакузису

У нормі даний стан проявляється у літніх людей, проте, виділяють ряд факторів ризику, що сприяють появі патологічних змін в молодому віці, а саме:

  • запальні хвороби отоларингологічного профілю;
  • механічні травми і пошкодження структур слухового аналізатора;
  • тривалий вплив шуму і вібрації;
  • порушення метаболізму;
  • первинні хвороби такі як, цукровий діабет при пресбіакузіс, ревматичне ураження, подагра,
  • тиреотоксикоз.
  • зниження кровопостачання вуха;
  • прийом медикаментів з ототоксическим ефектом, до них відносять деякі антибіотики, сечогінні,
  • нестероїдні протизапальні препарати;

Симптоми пресбіакузісу

Клінічні прояви виникають поступово, вони викликають такі скарги з боку пацієнтів:

  • порушення сенсорного сприйняття чужої мова;
  • зниження гостроти слуху в обох вухах його
  • вестибулопатія ДППГ при пресбіакузіс, що виявляється запамороченням при нахилі голови вперед
  • хиткість при ходьбі;
  • почуття нудоти;
  • мимовільні скорочення очних яблук;
  • появи шуму, дзвону, свисту в вухах.

Класифікація і ступені пресбіакузису

Беручи до уваги механізм розвитку недуги, в медицині прийнято розрізняти чотири її типу, – це:

  • механічний – має на увазі погіршення еластичності мембранних структур вуха;
  • сенсорний – характеризується деструктивними процесами окремих клітин слухового аналізтора;
  • метаболічний – виникає в результаті атрофічних змін, недостатності метаболітів і корисних нутрієнтів,
  • порушення обміну речовин в органі слуху;
  • нервовий – починається через зниження кількості здорових функціонуючих нервових клітин вуха.

Існують перша, друга, третя ступеня пресбіакузіс, а саме:

  • людина чує свого співрозмовника на відстані від чотирьох метрів, слова пошепки – один-три метри;
  • розмовна мова чутна з двох-трьох метрів, шепіт – з одного;
  • промовляння слів тихим голосом не сприймаються людським вухом, гучні розмови можна почути на
  • відстані одного метра.
  • діагностика пресбіакузіс

Зниження гостроти слуху може бути ознакою різних отоларінгологічних патологій таких, як запалення вушних структур, пухлиноподібні новоутворення, тому важливим є проведення диференціації. Лікар звертає пильну увагу на вік пацієнта, його скарги і візуальний огляд, щоб сформулювати діагноз пресбіакузіс. Також для визначення пресбіакузіс у дітей і дорослих призначаються додаткові інструментальні методи обстеження, в їх число входить:

  • аудіометрія – визначення гостроти слуху за допомогою порівняння сприйняття людським вухом звуків
  • різної частоти;
  • камертонні проби – при хворобі звукові вібрації від пристрою або чутні на мінімальному рівні людині,
  • або зовсім не сприймаються;
  • аудиограмма при пресбіакузіс – характеризується складанням спеціальних графіків, де зазначено рівень
  • чутності різночастотних хвиль для створення повної клінічної картини;
  • стабілометра – застосовується для оцінки вестибулярних порушень;
  • комп’ютерна томографія;
  • магнітно-резонансне дослідження.

Лікування пресбіакузису

На початкових стадіях застосовується медикаментозне лікування, його особливості залежать від структурних змін, оборотності патологічних процесів. Під консервативним підходом на увазі такі призначення:

  • засоби для поліпшення обміну речовин, метаболізму;
  • препарати для кращого кровопостачання ділянки слухового аналізатора;
  • полівітамінні комплекси;
  • препарати для прискорення передачі нервового імпульсу.
  • медикаменти для підвищення вироблення АТФ і поповнення організму енергетичними запасами, киснем.

У деяких випадках можуть використовуватися кошти для дезінтоксикації, десенсибілізації, дегідратації.

Також в призначення входять фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, голковколювання, масажі.

Іншим терапевтичним напрямом є постановка слухового апарату або введення протеза. Показання для такого лікування – не ефективна консервативна терапія, важкий перебіг хвороби, тривала туговухість.

Прогноз для життя, здоров’я і праці, в разі своєчасного звернення до отоларинголога, – сприятливий.

Особливості пресбіакузису

У розвиток патологічних змін основну роль грають атрофічні процеси в судинах, які живлять аналізатор слуху. При даних дефектах відбувається дегенерація здорових клітин кортиевого органу, що уповільнює передачу інформації нервових імпульсів по всьому тілу. Підвищена ймовірність недуги є при супутніх атеросклеротичних відкладеннях. Якщо виникнення захворювання пов’язано з фізіологічними віковими змінами, то заходить мова про кондуктивно пресбіакузіс в літньому віці.