Дискінезія жовчних шляхів

Дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) — це хвороба з хронічним перебігом, в основі якої лежить ураження жовчного міхура і проток. Внаслідок патологічних процесів відзначається зміни моторних властивостей і тонусу уражених органів.

Причини дискінезії жовчовивідних шляхів

До етіологічних чинників, що провокують виникнення патології, відносять:

  • нераціональне харчування – переїдання, голодування, вживання надмірно жирної їжі;
  • нервові переживання, стрес;
  • холецистит;
  • каменеутворення в жовчовивідних тракті;
  • малорухливий спосіб життя;
  • гепатит;
  • алергічні реакції на медикаменти, токсичні та отруйні речовини, їжу

Симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів

Основний прояв недуги – це відчуття болі в правому підребер’ї, можуть бути у вигляді нападів в або приймати характер тягнуть, ниючих, постійних. Виникають після прийняття їжі, фізичних навантажень, психологічних переживань.

Клінічні випадки виявляються типовою симптоматикою, яка виглядає наступним чином:

  • нудота;
  • блювота;
  • відрижка;
  • гіркий присмак у роті;
  • погіршення апетиту.

Класифікація дискінезії жовчовивідних шляхів

з огляду на зміни тонусу гепатобіліарних структур, в медицині прийнято виділяти дві форми захворювання – це:

  1. ДЖВШ по гіперкінетичному типу – часто діагностується у людей молодого віку. Пов’язана з підвищенням тонусних властивостей ураженого органу – за рахунок цього жовч просувається швидко, але сфінктери не встигають повністю розкритися. Особливості клінічної картини: нападоподібний больовий синдром тривалістю більше години, виникає на тлі стресу, нераціонального харчування;
  2. гіпокінетична дискінезія жовчовивідних шляхів – вражає групу населення старшого та похилого віку. Характеризується зниженням тонусу ураженого органу, через що жовч застоюється, проходить в недостатній кількості для перетравлення речовин в початковий відділ тонкого кишечника. Виявляється тупим, що тягне болем.

Діагностика дискінезії жовчовивідних шляхів

Основне завдання комплексного обстеження – визначення типу патології і супутніх хвороб, що можуть погіршити стан людини. Для цього застосовуються такі лабораторно-інструментальні методи:

  • УЗД жовчного міхура – візуалізуються форма, розміру, структурні особливості, локалізація органів гепатобіліарної системи;
  • дуоденальне зондування – необхідно для дослідження сфінктера жовчних проток його тонусу, моторної функції;
  • холецистографія – метод обстеження, що передбачає введення контрасту в жовчний міхур і контроль його прохідності;
  • холангиография – рентгенологічна діагностична методика для виявлення структурних і
  • функціональних осо енность жовчовивідних проток;
  • магнітно-резонансна томографія печінки.

Обов’язковою умовою є здача калу для копрологіческого обстеження, визначення мікрофлори і наявності гельмінтозів.

Лікування дискінезії жовчних шляхів

На перший план виходить нормалізація режиму: достатня кількість годин для сну, помірні фізичні вправи , загартовування, оптимальний розподіл годин роботи і відпочинку, уникнення перевтоми і психологічного перенапруження, переохолодження, правильне харчування.

Дієта при дискінезії желчеви одящіх шляхів має на увазі часті прийоми їжі 5-6 разів на добу маленькими порціями. Виключаються занадто гарячі або надто холодні страви, жирна, смажена, копчена, солона, консервована, перчене їжа, газовані і солодкі напої. У раціоні повинні бути присутніми овочеві супи, їжа, зварена або приготована на пару, нежирне м’ясо і риба, свіжі фрукти

При ДЖВШ в гастроентерології віддають перевагу консервативної терапії. Лікування має свої відмінності, в залежності від форми ураження, а саме:

ДЖВШ по гіпотонічному типу характеризується призначенням таких фармакологічних груп:

  • холекинетики – для посилення кінетичних властивостей уражених органів;
  • вода з високим вмістом мінералів кімнатної температури;
  • збори лікарських рослин;
  • лікувальна фізкультура;
  • водна терапія;
    масажі.

 

 

Гіпертонічна дискінезія жовчовивідних шляхів лікується за наступною схемою:

  • холеретичну кошти – для прискорення виведення жовчі з жовчного міхура;
  • спазмолітики – для зняття больового синдрому;
  • тепла вода з низьким вмістом мінералів;
  • фітотерапія;
  • фізіотерапія: голковколювання, рефлексотерапія, гірудотерапія.

Дискінезія жовчних шляхів у дітей

ДЖВП по гипомоторному або гіпермоторному типу в період новонародженості виникає в результаті перинатальних патологій ЦНС через родову травму, недостатню кількість кисню, що надходить в головний мозок, асфіксії. Можуть сприяти розвитку цієї недуги аномалії внутрішньоутробного розвитку. Також великий вплив на дитячий організм надає будь-який інфекційний агент. Після того, як малюк перехворів гепатитом А, дизентерію, сальмонельоз, можуть спостерігатися порушення з боку печінки.

В період дорослішання у дітей може бути діагностована дана патологія через похибки в харчуванні, відсутності фізичних навантажень, неактивного способу життя, стресу. Стандартом діагностики хвороби є УЗД, рентгенологічні методи дослідження, дуоденальне зондування МРТ і лабораторні аналізи.

Терапевтичний підхід співпадає з таким для дорослих людей.

Профілактика і ускладнення дискінезії жовчовивідних шляхів
Щоб попередити недугу, необхідно дотримуватися загальних рекомендацій щодо способу життя:

  • раціональне харчування;
  • відмова від шкідливих звичок: куріння, вживання алкоголю;
  • виконання фізичних вправ;
  • прийом ліків тільки за призначенням лікаря;
  • уникнення стресів;
  • норм ализация режиму сну;
  • раціональний розподіл годин роботи і відпочинку;
  • відмова від продуктів харчування, до складу яких входять барвники, ГМО, харчові добавки.

При ігноруванні рекомендацій лікаря і несвоєчасному лікуванні, хвороба може стати причиною таких ускладнених станів:

  • холестаз – застій жовчі;
  • запалення слизової оболонки шлунка;
  • холецистит;
  • поразки дванадцятипалої кишки;
  • панкреатит.

Дискінезія жовчних шляхів при вагітності

у жінок, які виношують майбутньої дитини, при появі скарг на болі в правому подр Берьє, нудоту, здуття живота, відрижку можна запідозрити дисфункцію жовчовивідних шляхів. Збільшення рівня вироблення гормону прогестерону веде до зниження тонусу багатьох органів, в тому числі жовчного міхура. Відзначається застій желчесодержащей рідини в його порожнині і больовий синдром.

Також з ростом плода розміри матки збільшуються і можуть здавлювати сусідні органи. В основі лікувальної тактики лежить дотримання дієтичного харчування. Захворювання не ускладнює перебіг вагітності. Як правило, функція і тонус уражених органів приходить в норму протягом місяця після народження дитини.