Стрептодермія

Стрептодермія – це шкірна хвороба, що виникає на тлі стрептококової інфекції, яка проявляється різними елементами висипу з гнійними виділеннями і лущенням поверхневого шару епідермісу.

Причини стрептодермії

Захворювання передається контактно-побутовим шляхом, переважно зустрічається у людей, які працюють в колективі в закритих приміщеннях, наприклад, дитячі дошкільні установи, школи, офіси. Подібна картина спостерігається в переважній більшості випадків, якщо робочий персонал нехтує санітарно-гігієнічними нормами.

Також існує ряд факторів ризику, які здатні спровокувати хронізації процесу, а саме:

  • цукровий діабет;
  • тривалий вплив на організм високих або низьких температур;
  • варикозне розширення вен;
  • поверхнева стрептодермія при ВІЛ та інших патологіях, що супроводжуються зниженням імунного захисту;
  • супутні дерматологічні захворювання;
  • часта травматизація шкірних покривів;
  • порушення гормонального фону.

Класифікація та види стрептодерміі

Залежно від причини виникнення, може спостерігатися дві форми захворювання – це:

  • первинна – збудник проникає в організм крізь пошкоджені шкірні покриви, тріщини, подряпини;
  • вторинна – виникає на тлі екзематозного висипу, вітряної віспи, герпетичної інфекції, до яких приєднується вторинна мікрофлора стрептококкового походження.

За місцем локалізації патологічного вогнища може діагностуватися стрептодермія на руках, на голові, на статевому члені, на язику, на підборідді, на пальцях.

З огляду на особливості перебігу недуги, можуть бути діагностовані наступні його види:

  • імпетиго – ділянки ураження локалізуються на тулубі, руках і ногах, обличчі, характерно швидке загоєння елементів висипу без грубих процесів рубцювання шкіри;
  • ектіма – прояви хвороби починаються з рук, ніг і сідничної області, ураження досягає глибокого росткового шару, внаслідок чого після одужання може залишитися помітний шрам;
  • турніоль – лущення шкірних покривів спостерігається в області пластинок носа, в період реабілітації може спостерігатися незначне зниження пігментації шкіри.

Симптоми стрептодермії

Клінічна картина характеризується поступовим наростанням проявів. У початковій стадії на шкірних покровах утворюються рожеві плями, вони мають круглу форму, контури – чіткі або нечіткі. Через кілька діб їх поверхня покривається бульбашками з явними гнійними масами в середині. У деяких людей їх загоєння супроводжується незначним рубцюванням тканин, у інших – захворювання залишає після себе помітний шрам. Перераховані вище ознаки можуть супроводжуватися сверблячкою в місці ураження, сухістю і лущенням верхнього епідермального шару, головним болем, міалгіями.

Хронічна стрептодермія в носі, в роті, на столітті, на грудях має деякі відмітні ознаки: виникнення осередків ураження великого розміру, які мають нерівні фестончаті контури, поверхня шкіри лущитися, поява бульбашок з гноєм – після їх розтину утворюються поверхневі кірки, вони можуть бути жовтуватого або коричневого відтінку. При видаленні кірок виникає ерозивне ураження.

Діагностика стрептодермії

Постановка діагнозу заснована на специфічних скаргах пацієнта, анамнестичних даних і об’єктивному огляді. Високоінформативними методами дослідження є зішкріб шкіри з ураженої ділянки з подальшим відправленням матеріалу на бактеріологічний і мікроскопічний аналіз. При цьому виявляється колонізація шкірних покривів мікроорганізмами стрептококової природи.

Також можуть знадобитися дослідження біохімічних і загальних показників крові, визначення рівня гормонів щитовидної залози.

Лікування стрептодермії

Ефективність терапевтичних заходів багато в чому залежить від дотримання пацієнтом всіх лікарських рекомендацій, які виглядають наступним чином:

  • загальний режим: на час хвороби знаходиться вдома, не виходити з дому, мінімізувати контакт з людьми, користуватися особистими предметами побуту, дотримуватися правил особистої гігієни, міняти постільну білизну через кожні дві доби, що не приймати душ або ванну – дані обмеження спрямовані на профілактику дифузійної стрептодермії на тілі;
  • дієтичне харчування;
  • антисептичні препарати – наносяться на ранку і прилеглі тканини. дозволяється змащувати скоринки вазеліном, відсувати їх і промивати рану антисептиками;
  • антибактеріальні засоби – в такому випадку для місцевого застосування використовуються різні мазі від стрептодермії у дорослих на обличчі.

На додаток до основної терапії повинні бути призначені полівітамінні комплекси, препарати для поповнення мінерального складу організму, імуномодулятори.

Стрептодермія у дітей

Виникнення даного захворювання у дитини може свідчити про неправильну роботу органів імунної системи, недотримання санітарно-гігієнічних норм. Факторами ризику є ситуації, коли батьки нерегулярно змінюють своєму малюкові підгузники, недостатньо якісно проводять прання постільної білизни та особистих речей свого чада, водять прикорм, не дотримуючись рекомендацій на рахунок віку малюка, дози, продуктів. У дітей більш дорослого віку ймовірною причиною виникнення патології може бути видавлювання чорних крапок і прищів, носіння чужого одягу, користування не своїм гребінцем, нерегулярне миття рук. Симптоматика, діагностика та лікувальні заходи при цьому шкірному ураженні у дітей і дорослих не мають відмінностей.

Стрептодермія при вагітності

У період виношування плоду жінка може помітити прояви даного захворювання в результаті недостатньої роботи імунних сил організму, які не здатні боротися з збудником, гормонального збою, наявності на тілі різних укусів, подряпин, тріщин, ранок, через які патогенні мікроорганізми потрапляють всередину. Інкубаційний період стрептодермії на лобку або з іншою локалізацією триває від семи до десяти днів, після чого починаються виражені симптоми. Ця патологія в період вагітності небезпечна ускладненнями для плода. Якщо мова йде про неускладненій течії патологічного процесу, побоюватися нема приводу. Однак, якщо збудник потрапив в кровоток жінки, він може проникнути через плацентарний бар’єр і досягти організму майбутньої дитини. Такі процеси можуть призвести до порушеннями розвитку плода у антенатальному періоді, його смерть або передчасні пологи. Зараження малюка може відбутися не тільки внутрішньоутробно, а й при проходження через родові шляхи.

Ускладнення і наслідки стрептодермії

Стрептококова піодермія небезпечна високою ймовірністю розвитку таких станів, як:

  • мікробна екзема;
  • флегмонозні ураження;
  • псоріаз;
  • ревматичні захворювання;
  • скарлатина;
  • фурункульоз;
  • септицемія.

При своєчасній діагностиці сухий стрептодермії на початковій стадії і її лікуванні, захворювання не несе небезпеки, проте, в разі відсутності лікарського контролю може спостерігатися хронізацію  процесу, яка ускладнюється вищепереліченими патологіями.

Профілактика стрептодермії полягає в дотриманні правил особистої гігієни, уникнення гормональних збоїв і ендокринних порушень, контроль достатньої кількості вітамінних і мінеральних запасів в організмі, профілактиці імунодефіцитних станів.