Птерігіум

Птерігіум – це захворювання, яке характеризується утворенням наросту в формі трикутника на медіальній стороні кон’юнктиви, який в подальшому може проростати в рогівку. Крилоподібні пліва має таку  анатомічну будову: головка, шийка, тіло.

Причини птерігіума

Патологія розвивається на тлі тривалого роздратування очного яблука такими агентами:

  • пил;
  • вітер;
  • ультрафіолетове випромінювання;
  • інфрачервоні промені;
  • виробничі агенти.

Також факторами ризику є робота перед монітором комп’ютера, інфекційні хвороби очей, механічні травми. Тому до захворювання більш схильні люди, що працюють за комп’ютером, які проводять багато часу на вулиці або на виробництві, співробітники сільськогосподарської сфери, агрономи, рибалки, мисливці, будівельники. Особливості погодних умов теж впливають на ймовірність розвитку захворювання – негативно впливає на організм людини сухий клімат.

Внаслідок впливу подразників на зоровий аналізатор спостерігається недостатня вологість кон’юнктиви, пошкодження верхнього епітеліального шару, яка веде до запальних процесів.

Симптоми птерігіума

Патологічне утворення візуалізується неозброєним оком. Крім цього, пацієнт скаржиться на:

  • погіршення зору;
  • почервоніння очного яблука;
  • больові відчуття;
  • сухість кон’юнктиви;
  • косоокість;
  • відчуття стороннього тіла;
  • свербіж в області очей;
  • підвищене сльозовиділення.

Класифікація та стадії птерігіума

Залежно від особливостей перебігу патології, виділяють три ступеня птерігіума:

  • Птерігіум 1 ступеня – виріст прозорий, розвиваються атрофічні зміни, добре проглядається судинна сітка;
  • Птерігіум 2 ступеня – утворення має напівпрозорий вигляд, виступає над поверхнею сполучнотканинною оболонки, епісклерит візуалізується в повному обсязі;
  • Птерігіум 3 ступеня – непрозорий виріст, капіляри неможливо побачити, високий ризик подальшого розвитку хвороби.

Існує 5 стадій патології, які характеризуються на діаметрі розростання, ступеня погіршення зору і розвитку астигматичних змін. Вони виглядають наступним чином:

  1. Безсимптомний перебіг, виріст займає ділянку біля лімба;
  2. Локалізація утворення між лімбом і зіницею, розвивається астигматизм, гострота зору може досягати 0,7-0,9;
  3. III. Птерігіум поширюється на рогову оболонку, провокуючи виникнення дефекту, дисфункціональні розлади. Показник зору падає до 0,5;
  4. Голівка крилоподібної пліви досягає центральної ділянки рогівки, прогресують симптоми астигматизму, гострота зору прирівнюється 0,3-0,5;
  5. Патологічне утворення поширюється по всій поверхні рогової оболонки, відзначається порушення рефракторних здібностей очі, зір стрімко погіршується, можливо залучених в процес століття або структур слізного апарату.

Діагностика птерігіума

Виявлення візуального дефекту на поверхні органу зору – це перший симптом патології. Для отримання даних про природу цього утворення, змін з боку органу зору проводять додаткові діагностичні процедури, в ряд яких входить:

  • Візометрія – метод визначення показників гостроти зору, на початкових стадіях захворювання змін немає, з прогресуванням патології спостерігається стійке зниження;
  • Офтальмоскопія – проводиться обстеження виросту, визначається його стадія і ступінь. При даній медичній процедурі використовується спеціальний прилад офтальмоскоп;
  • Рефрактометрія – необхідна для дослідження рефрактерних здібностей очі, на останніх стадіях розвитку птеригия очі спостерігається їх порушення;
  • Біомікроскопія – характеризується детальним вивченням структурних та функціональних змін органів очного дна за допомогою щілинної лампи;
  • Кератотопографія – метод дослідження структури рогової оболонки, дозволяє визначити локалізацію патологічного процесу, розміри освіти;
  • Ангіографія – потрібна для обстеження очного судинного русла.
    лікування птерігіума

Терапевтичні заходи при даному офтальмологічному захворюванні мають хірургічне напрямок. Операція при птерігіума ефективна на початкових стадіях, до того, як процес пошириться по всій поверхні рогівки і торкнеться інших органні структури. Її метою є виправлення косметичного дефекту, відновлення структурних і функціональних властивостей очі, перешкода подальшому прогресуванню захворювання.

Видалення птерігіума полягає в відділенні втягнутою в патологічний процес кон’юнктиви від прилеглих органів (рогова оболонка, лімб, епісклерит). Після чого проводять резекцію виросту, на його місце вшивають клапті, які можуть мати вигляд штучних трансплантатів або біологічної тканини пацієнта. У хірургічній практиці також застосовується операція лазером при птерігіума.

Консервативне лікування призначається в післяопераційному періоді, направлено на профілактику ускладнень таких, як приєднання вторинної патогенної мікрофлори, розвиток запалення. Воно включає в себе такі складові:

краплі при птерігіума для зволоження кон’юнктиви;
антибактеріальні засоби;
протизапальні препарати.
Птерігіум у дітей
Набутий птеригий очей характерний для людей старшого віку. Якщо патологія виникає у дітей, говорять про вродженої аномалії. Вона може виникати на тлі генетичної схильності, а також впливу тератогенних факторів на організм вагітної жінки.

На початкових стадіях протягом аномалії не має симптомів, характеризується лише естетичним дефектом. Однак, з розростанням крилоподібні пліви можуть спостерігатися значні порушення зорового аналізатора. Ситуація ускладнюється тим, що в період новонародженості ще не все анатомо-фізіологічні структури повністю сформувалися, тому птерігіум може привести до інвалідизації.

Щоб цього уникнути, застосовується рання діагностика захворювання і вибір найбільш оптимального лікування.