Хлоазма

Причини хлоазми

Достовірно етіологічне походження захворювання невідомо. Існують припущення, що надмірне вироблення меланіну пов’язано з порушеннями обміну речовин і ендокринними розладами, які виникають при ряді захворювань, а саме:

• ураження печінки такі, як цироз, гепатит В і з хронічним перебігом;
• хвороби запального генезу жіночих статевих органів;
• тривалий прийом жінками препаратів оральної контрацепції.

Також має значення надмірне опромінення ультрафіолетовими променями при довгому проведенні часу на сонці або походах в солярій.

Види хлоазми

Існують три основні форми захворювання, які відрізняються своїм місцем розташування, вони виглядають наступним чином:

• навколоротова – зустрічається переважно у представниць жіночої статі;
• пігментний навколоротовий дерматоз;
• дисхромія – це лінія з підвищеною пігментацією, яка розташовується з чола до щоки, в деяких випадках – до шиї.

Симптоми хлоазми

Захворювання мають вигляд гіперпігментованої плями, яка має нерівні краї, підноситься над рівнем шкіри. Відтінок даного елемента може відрізнятися: від жовтуватого до коричневого. Розмір утворення може бути незначним – близько одного сантиметра, до ураження великих ділянок.

З огляду на типову локалізацію зайвих відкладень меланіну, може діагностуватися хлоазма на обличчі: під очима, навколоротова, на лобі і носі, на щоках. Ураження області підборіддя і віка практично не зустрічається. Плями гіперпігментації також можуть зустрічатися на внутрішній стороні стегон, по білій лінії живота. При цьому пацієнти не відчувають ніякого дискомфорту, єдиним недоліком є ​​естетичний дефект, який викликає психологічну напругу у пацієнтів.

Так само існує бронзова хлоазма, яка діагностується у корінних жителів азіатських країн або у приїжджих туди людей з Європи. Хвороба носить таку назву через специфічний забарвлення плям.

Діагностика хлоазми

Постанова діагнозу заснована на об’єктивному огляді дерматологом. Важливим аспектом є наявність у пацієнта захворювань внутрішніх органів, з цією метою проводиться комплексне обстеження, яке включає в себе:

• сіаскопія;
• дерматоскопія;
• визначення загальних і біохімічних показників крові і сечі;
• аналіз калу;
• гатроскопія;
• ультразвукове обстеження органів черевної порожнини.

Якщо підозра хлоазми на руках або ногах виникає у жінки, обов’язковим є відвідування гінеколога.

Лікування хлоазми

Терапевтичні заходи можуть мати консервативне і хірургічне напрямки. Для попередження прогресування захворювання, необхідно впливати на першопричину, наприклад, коригувати порушення метаболізму, гормональні збої. Щоб привести в норму обмінні процеси меланіну, призначають різні вітамінні комплекси.

Специфічного методу видалення хлоазми на грудях, на спині, на животі не існує. З метою зменшити інтенсивність гіперпігментації, можуть застосовуватися дві групи препаратів, а саме:

• медикаменти, які знижують рівень синтезу меланіну, – вони містять вітамін С, інгібують ферменти, які беруть участь у виробленні пігменту;
• засоби для відлущування поверхневого епідермального шару – представлені молочною і лимонною кислотою.

Також застосовується апаратна терапія із застосуванням лазерних променів, масаж під впливом низьких температур, дерматобразія. Всі перераховані вище методи лікування будуть ефективними в разі тривалого, комплексного застосування.

Хлоазма у дітей

У дитячому віці це захворювання зустрічається рідко. Його розвиток також пов’язаний з ураженням печінки, метаболічними відхиленнями. Симптоматика і діагностика патології нічим не відрізняється від такої в дорослому віці. Найбільш часто хвороба виникає у дівчат, особливо – перед першою менструацією, в підлітковому віці. Лікування спрямоване на зниження вироблення меланіну, однак, всі препарати повинні підбиратися з урахуванням віку дитини для попередження негативних ефектів.

Хлоазма у вагітних

У жінок в положенні найбільш імовірною причиною захворювання є перебудова організму, підвищене вироблення жіночих гормонів, також фактором ризику може стати недостатнє надходження в організм вітамінів А, В, РР. Патологія проявляється появою плям жовтого, коричневого, сірого кольору на лобі, навколоротової області. Вони можуть бути невеликого розміру або зливатися між собою, вражаючи значні ділянки шкіри. Не рекомендується проводити лікування хлоазми на тілі в період виношування дитини. У більшості випадків ділянку підвищеної пігментації зникає після пологів, проте, ризик його появи під час наступної вагітності залишається високим. Тому важливим аспектом є профілактика пігментних плям при хлоазмі – обмеження часу, проведенного на сонці, відмова від соляріїв, раціональне харчування, своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, корекція ендокринних і обмінних розладів.