Зміст:
Причини і шлях передачі
Винуватцем важкого захворювання виступає менінгокок, іменований Neisseriameningitidis. Шкідники відрізняються парним розташуванням, погано зберігають активність в навколишньому середовищі, чутливі до сонця, знезаражувальним препаратів.
Механізм зараження повітряно-крапельний: збудник потрапляє в ротову порожнину, після проникає в кров і поширюється по всьому організму.
Єдиним джерелом зараження є людина, що є носієм цієї інфекції. Можна заразитися при спілкуванні з хворим, коли він кашляє, чхає. Дуже небезпечні тісні контакти.
Для патології характерна певна сезонність. Відсоток хворих наростає у вологу і прохолодну погоду. Найнебезпечніший період року з березня по травень. Характерні деякі підйоми активності інфекції з проміжками до 15 років. Хвороба не щадить нікого, хворіють люди абсолютно різних вікових груп.
Однак найчастіше діагностується менінгококова інфекція у дітей.
Ці пацієнти становлять приблизно 70% від загального числа хворих. Величезну роль в патогенезі недуги відіграє слабка опірність організму.
Класифікація
Форми менінгококової інфекції мають дві категорії: генералізована і локалізована. До останньої зараховують носійство, ізольований вид запалення легенів і гострий назофарингіт.
Генералізовані типи ділять на гостру менінгококову інфекцію, хронічний перебіг.
Також зустрічаються і рідкісні форми: ураження суглобів, досить популярні сьогодні комбіновані типи захворювання.
Симптоми
Основним фактором у прогнозі недуги виступає своєчасність його діагностики. Домогтися повного одужання можна тільки на ранньому етапі. Інкубаційний період у цієї підступної хвороби дуже короткий. Симптоми також не відрізняються великою тривалістю.
Ознаки важливо помітити в перший же день початку захворювання і відразу звернутися за медичною допомогою. Якщо підозрюєте інфекційне ураження, уважно огляньте свої шкірні покриви. При цьому виникають певні проблеми, адже висипу може і не бути. У важких випадках на тілі хворого будуть проявлятися цілі плямисті вогнища.
Висип при менінгококовій інфекції виникає внаслідок сильного отруєння і при гарячковому стані. Симптоми видно на ділянці сідниць, ногах, тулубі.
Спочатку виникає дискомфорт в носоглотці. З урахуванням способу поразки, який вибере шкідник, будуть формуватися конкретні форми захворювання.
Найбільш легкої з них визнана різновид назофарингіт, прояви якої нагадують ГРВІ. Тому так часто недуга не вірно діагностується. В даному виді шкідник може покинути свою жертву або нагородити іі носійством.
Коли ж збудник проникає в кровоносне русло, це всерйоз загрожує життю. Більш того, улюблена локалізація інфекції головний мозок.
Прояви розрізняють виходячи з різновиду недуги. Не варто чекати при сумнівних симптомах, потрібно терміново йти до лікаря або викликати швидку допомогу.
Вказувати на наявність інфекції можуть такі чинники:
- Загальна слабкість.
- Головний біль.
- Підвищена температура.
- Сухий кашель.
- Біль в горлі.
- Нежить.
- Лихоманка.
- Блідість шкіри.
- Блювота.
- Світлобоязнь.
- Епілептичні припадки.
Діагностика
Щоб правильно встановити діагноз, недостатньо буде одного лише огляду лікаря. Дослідження має на меті визначення інфекції з різних рідин: суглобової або спинномозкової. Важливе значення має і аналіз крові.
Заходи по обстеженню:
- Загальний аналіз крові.
- Біохімія.
- Електроенцефалографія.
- Бактеріологічне дослідження ліквору.
- Люмбальна пункція.
- ПЛР діагностика інфекцій.
- Бактеріологічне дослідження крові.
Лікування
До терапії потрібно приходити при перших же тривожних дзвіночках. Не варто робити аналізи, які вимагать тривалого очікування. Для установки діагнозу досить результатів інших термінових досліджень, описаних вище. Пацієнтам призначають курс антибіотиків, застосування антисептичних засобів. Обов’язково вживаються заходи по зміцненню захисних сил організму. З урахуванням форми захворювання фахівці доповнюють лікувальний план різними методами. Наприклад, при ураженні мозку призначаються Протинабрякові засоби.
Лікування не може бути амбулаторним. Всі хворі повинні бути госпіталізовані і ізольовані від суспільства.
к хвороба часто протікає у дітей, вони уважно повинні спостерігатися після перенесеної недуги. Щоб вирішити це питання дитини необхідно оглянути через півмісяця після курсу лікування.
В майбутньому потрібні систематичні огляди дитячого лікаря в перший рік захворювання і двічі протягом року в другій. Якщо потрібно, тоді проходять консультації у інших медиків вузьких профілів.
Заходи профілактики
Щоб запобігти розвитку хвороби, необхідно:
- своєчасно виявити спалах епідемії і госпіталізувати пацієнта;
- визначити носійство і вжити заходів по терапії;
- виключити контакти маленьких дітей із зараженими дорослими;
- вчасно проводити терапію осередків хронічних інфекцій;
- займатися загартовуванням.
Вакцинація робиться дітям перед поїздками в місцевість з високим рівнем небезпеки. Використання препарату для щеплення допустимо з півтора року. Імунітет на тлі щеплення від менінгококової інфекції формується протягом десяти днів і зберігається приблизно до п’яти років.
Як тільки проявилися ознаки недуги, важливо відправитися на прийом до терапевта або викликати лікаря додому. Якщо стан важкий, а температура дуже висока, потрібно викликати бригаду невідкладної допомоги. Терапія здійснюється у відділенні інфекційного стаціонару. До терапії можуть бути підключені різні фахівці.