Прозопагнозія

Прозопагнозія – це захворювання, що супроводжується недізнавання людських осіб, при цьому сприйняття інших об’єктів навколишнього світу збережено.

Причини прозопагнозії

Придбана форма захворювання може проявитися внаслідок таких патологій:

  • черепно-мозкова травма;
  • гостре порушення мозкового кровообігу;
  • аутизм при прозопагнозія;
  • енцефаліт;
  • інфаркт міокарда;
  • злоякісні утворення;
  • судинні патології головного мозку;
  • нейродегенеративні ураження ЦНС.

Прозопагнозія виникає при ураженні нижньо-потиличної частки з правого боку, може бути зачеплені тім’яна і скронева ділянки. При цьому відбувається переривання передачі по нервових синапсах інформації про роботу зорового аналізатора і сприйнятого їм зображення.

Види і ступеня прозопагнозії

Беручи до уваги клінічні ознаки хвороби, виділяють дві її ступеня, а саме:

  • легка форма прозопагнозії – пацієнт не дізнається популярних зірок, насилу реєструються обличчя нових знайомих;
  • важка ступінь – хворий не розрізняє і не сприймає як зовнішній вигляд близьких родичів, так і самого себе в відображенні дзеркала.

Симптоми прозопагнозії

Клінічна картина може мати різноманітні ознаки, включаючи наступні:

  • люди не можуть запам’ятати в обличчя нових знайомих;
  • не впізнають родичів, друзів;
  • не будете звертати уваги власні риси обличчя у відображенні дзеркала;
  • сприймають зовнішній вигляд тварин, людський – немає;
  • не можуть зрозуміти, дівчина перед ними або хлопець, дивлячись в обличчя;
  • не запам’ятовується зовнішність героїв кінофільмів.

Багатьох цікавить питання, як бачать при прозопагнозія? Отримане зоровим аналізатором зображення не страждає, тобто, пацієнти бачать нормально, але порушення відбувається на рівні вищих структур нервової системи.

В не важких випадках хворий може розрізняти обличчя близьких йому людей, але якщо ця людина несподівано пройде на вулиці, привітається, то пацієнт його не впізнає.

Прозопагнозія – це недізнавання осіб, яке може супроводжуватися порушеннями візуальної памяті.В деяких випадках спостерігається короткочасне порушення сприйняття, яке триває до п’яти хвилин, виникає на тлі перевтоми, стресу, різкого пробудження від сну.

Іноді пацієнт не може розрізняти частини власного тіла – думає, що у нього або відсутні кінцівки, або їх більше, ніж повинно бути в нормі, можуть виникати фантомні болі.

діагностика прозопагнозія
Для постановки правильного діагнозу використовується комплексне обстеження, яке включає в себе:

  • ретельне опитування хворого;
  • отримання даних про сімейному анамнезі, спадковості;
  • визначення факторів ризику, які могли спровокувати розвиток захворювання;
  • специфічний тест на прозопагнозія, що полягає в перевірці здатності людини розрізняти і впізнавати обличчя;
  • проведення магнітно-резонансного дослідження та комп’ютерної томографії;
  • призначення ангіографічної обстеження і мультиспіральному КТ судин головного мозку;
  • консультація психіатра.

Лікування прозопагнозії

Багато пацієнтів і їх родичі задаються питанням, чи лікується прозопагнозія. На сьогоднішній день специфічного терапевтичного підходу, який допомагав би повністю вилікуватися від захворювання, – немає. Може проводитися психотерапія, в ході якої пацієнта вчать розрізняти рідних і близьких не за зовнішнім виглядом, а за іншими ознаками, – наприклад, по запаху туалетної води, манері спілкування, одязі. При відсутності корекції прозопагнозія, лікар може діагностувати у людини деперсоналізацію.

Якщо виявлена ​​конкретна причина, яка сприяла розвитку хвороби, можуть проводитися терапевтичні заходи, спрямовані на боротьбу з початковим патологічним процесом.

Прозопагнозія у дітей

У дитячому віці найчастіше діагностується вроджена прозопагнозія, яка проявляється з перших днів появи дитини на світ. Точної причини виникнення даного виду патології не з’ясовано, однак, існують припущення, що вона викликається мутаційними змінами в генетичному коді, локалізація дефекту ще невідома науці та медицині.

Ознаки прозопагнозія аналогічні придбаної формі: дитина може дізнаватися батьків, рідних по непрямим факторам – розмова, запах, одяг, звички, інформація про сприйняття осіб не обробляється в центрах візуальної пам’яті ЦНС.

Діагностика проводиться за допомогою опитування батьків, збору анамнезу життя і захворювання, призначення дослідження судинного русла голови, КТ та МРТ.

Лікування полягає в роботі з лікарем-логопедом при прозопагнозія, психотерапії.

Для профілактики захворювання необхідно уникати травмування голови, проводити своєчасне лікування енцефаліту, виділяти достатньо часу для сну, раціонально планувати час відпочинку і роботи.

Найчастіше пацієнти з таким діагнозом мають несприятливий прогноз, але це залежить від вікової категорії, особливостей характеру людини, локалізації ураження та його поширеності.