Зміст:
Причини вірусного кон’юнктивіту
Захворювання виникає в результаті попадання патогенної мікрофлори в орган зору. Вірусні агенти, що викликають дану патологію, відносяться до сімейства герпес або аденовірусів. Інкубаційний період при вірусному кон’юнктивіті у дорослих і дітей триває від кількох днів до двох тижнів, під час яких людина заразний. Інфекція може потрапити через брудні руки, предмети особистої гігієни такі, як рушник. Має місце зараження гематогенним шляхом, тобто, через кров з інших органів. Таке спостерігається при різних гострих респіраторно-вірусних хворобах.
Види вірусного кон’юнктивіту
Залежно від тривалості захворювання, виділяють такі види вірусного кон’юнктивіту:
- гострий – до двох місяців, клінічна картина проявляється швидко;
- хронічний – триває більше двох місяців, розвивається поступово. У процес включаються обидва ока.
У разі розвитку герпетичного ураження кон’юнктиви, розрізняють такі його види:
- катаральний – проявляється виділеннями з очей гнійного або слизисто-гнійного характеру;
- фолікулярний – характеризується утворенням фолікул;
- везикулярно-виразковий – відрізняється виникненням невеликих поверхневих ушкоджень, прикритих плівкою.
Симптоми вірусного кон’юнктивіту
Патологічний процес може вражати одне око, або два, які по черзі втягуються в розвиток запалення. Клінічні прояви захворювання виглядають наступним чином:
- боязнь світла;
- підвищене сльозовиділення;
- озноб;
- почервоніння;
- виділення з очей гною при вірусному
- кон’юнктивіті або рідини серозного характеру;
- зміна розмірів лімфатичних вузлів в бік
- збільшення;
- набряки повік;
- дискомфортні відчуття в області очного яблука;
- почуття стороннього предмета.
Якщо збудниками патології були аденовіруси, то до поразки зорового аналізатора додаються симптоми запалення глотки. Також хворого турбує підвищенням температури тіла.
Діагностика вірусного кон’юнктивіту
На прийомі у офтальмолога у кожного пацієнта проводять збір скарг, анамнезу життя і захворювання. Однак, для визначення збудника і призначення специфічного лікування цих діагностичних заходів мало. Застосовуються додаткові лабораторно-інструментальні методи дослідження, в список яких входить:
- біопсія століття – висічення тканинного фрагмента для мікроскопічного аналізу;
- бактеріологічне дослідження збудника – заснований на взяття матеріалу з хворого ока, посіву на
- живильне середовище, вирощуванні культури для визначення збудника і його чутливості до терапевтичних препаратів;
- серологічні методи – дозволяють виявити антитіла до інфекційного агента, які виробляються організмом людини у відповідь на його проникнення;
- молекулярно-генетичний метод – найбільш інформативним є полімеразна ланцюгова реакція, за допомогою якої визначають ДНК патогенного мікроорганізму.
Лікування вірусного кон’юнктивіту
Консервативне лікування має пару напрямків: зняття симптоматики, профілактика ускладнень, згубну дію на збудника. Для цього роблять такі призначення:
- краплі при вірусному кон’юнктивіті – знімають дискомфортні явища;
- протизапальні препарати – діють на вогнище запалення;
- антибіотики кошти широкого спектра дії – призначаються для запобігання приєднання вторинної бактеріальної мікрофлори. Широке застосування знайшов Торбекс у вигляді очних крапель.
Вірусний кон’юнктивіт при вагітності
Під час виношування дитини жінка може бути піддана станів імунодефіциту і гіповітамінозу, які збільшують ризик зараження інфекційними захворюваннями, в тому числі, і гострим вірусним кон’юнктивітом.
Ця недуга при своєчасній діагностиці і початку раннього лікування не має негативних впливів на плід. Обережність повинні викликати препарати, що застосовуються в терапевтичних цілях так, як всі, що потрапляє в організм майбутньої мами, з кровотоком йде до дитини. Однак, досвідчений офтальмолог після проведення ряду діагностичний процедур підбере оптимальний варіант лікування, абсолютно безпечний для малюка.
Профілактика та ускладнення вірусного кон’юнктивіту
Недуга має свою частку небезпеки через небажаних наслідків, до яких відносять:
- перехід з гострого в хронічний перебіг;
- запалення рогівки з подальшим утворенням рубців;
- блефарит;
- ентропіон.
Для попередження виникнення даної патології необхідно виконувати ряд неважких загальних рекомендацій:
- стежити за гігієною рук – регулярно їх мити з милом;
- не доторкатися до очей немитими руками;
- мати набір предметів для особистої гігієни (рушник, хустку і т.д.), яким не повинні користуватися інші люди;
- мати особисті очні краплі, які не можуть використовувати інші люди, після одужання їх необхідно викинути;