Карбункул

Карбункул – це патологічний стан, що характеризується розвитком запального процесу в кількох прилеглих фолікулах з некротичним ураженням ділянки шкіри.

 

Причини карбункулу

В основі етіологічного генезу захворювання лежить проникнення хвороботворних агентів різного походження: бактеріального, вірусного, грибкового в організм людини. Збудники можуть бути наступними: стафілококи, стрептококи, ентерококи, кишкова паличка, протеї.

Факторами ризику, які сприяють виникненню хвороби, є такі стани:

  • наявність ушкоджень, подряпин на шкірних покривах;
  • збільшене потовиділення;
  • підвищена вироблення сального секрету;
  • зниження імунітету;
  • захворювання ендокринної системи, наприклад, цукровий діабет;
  • порушення обміну речовин.

Одна з імовірних причин утворення карбункула – це фурункул. При наявності запального процесу в одному волосяному фолікулі і відсутність лікування, вогнище ураження може поширитися і на волосяні цибулини.

Класифікація і види карбункула

В медицині прийнято виділяти дві основні стадії недуги, які виглядають наступним чином:

  • інфільтрація – передбачає процес проникнення патогенної мікрофлори в організм людини;
  • інфікування сукупності волосяних фолікулів, які приймають вид інфільтративних горбків щільної консистенції.

Може діагностуватися карбункул на животі, грудній залозі, на сідниці. Поступово вони зливаються в одиничний інфільтрат, який піднятий над поверхнею шкірних покривів. Дана стадія карбункула має тривалість від восьми до дванадцяти діб, характеризується загальними симптомами запальної реакції.
При цьому пацієнт відзначає місцеву гіперемію в області зараження, набряклість, синюшність в центрі освіти, больовий синдром.

стадія утворення гнійних мас і некрозу – у центральній області запалених фурункулів утворюються пустули, які через деякий час розкриваються – цей процес супроводжується виділенням мас з відмерлими клітинами і гноєм. При включенні в процеси некрозу прилеглих тканин інфільтрат набуває вигляду виразкового ураження. Ця стадія триває від чотирнадцяти до двадцяти діб.

Симптоми і ознаки карбункулу

Клінічна картина патології має деякі відмінності, в залежності від стадії ураження. Однак, типовий карбункул супроводжується такими ознаками, як:

  • збільшення температури тіла;
  • гарячковий стан з ознобом;
  • головний біль;
  • слабкість у всьому тілі;
  • нудота і блювання;
  • освіта болючого інфільтрату на поверхні шкіри.

Діагностика карбункулу

Постановка діагнозу в більшості випадків не викликає труднощів. Вона базується на скаргах пацієнта про загальне погіршення стану і об’єктивному огляді місця ураження. Додаткові лабораторні дослідження проводяться з метою виявлення специфічного збудника і його чутливості до протибактеріальний засобів для призначення ефективного лікування. Верифікація діагнозу проводиться з сибиреязвенным карбункул – його характерною особливістю є виникнення струпа чорного кольору в центральному ділянці пустули.

Лікування карбункулу

Терапевтичні заходи можуть мати консервативне і хірургічне напрямок. Вибір тактики ведення залежить від стадії перебігу захворювання. На початку утворення карбункула застосовують медикаментозне лікування. Воно передбачає антибіотикотерапію – препарати підбираються з урахуванням проведеного бактеріального посіву, виявленого збудника та його чутливості до антибактеріальних засобів. Також дані медикаменти застосовують для місцевого обколювання ураженої ділянки – це може бути карбункул на руці, на нозі, на сідницях, на голові, лобку. При вираженому больовому синдромі ефективними будуть засоби з аналгетичними властивостями. Обов’язковим є проведення наступної медичної маніпуляції – обробка патологічного шкірного елемента етиловим спиртом, накладання на неї асептичної пов’язки для запобігання вторинного зараження.

Якщо патологія була виявлена при утворенні гнійних мас, хворому показане хірургічне втручання. При цьому також необхідно застосування антибіотиків. В хірургії видалення або розтин карбункула шиї, тулуба, потилиці проводиться з метою видалення всіх відмерлих тканин, включаючи прилеглі до вогнища ураження. По закінченню операції рана промивається за допомогою введення ферментативних препаратів з протеолітичних ефектом і гіпертонічного розчину. В період реабілітації призначаються щоденна зміна пов’язок з повторним введенням вищеперелічених медикаментів – ці заходи спрямовані на очищення післяопераційної рани від некротизованих фрагментів.Найчастіше дана стадія недуги відрізняється значною площею ураження та її глибиною, тому на місці загоєння раневої поверхні у пацієнта може утворитися груба рубцева тканина.

Як фізіотерапевтичних процедур використовується вплив ультрафіолетового випромінювання і високочастотного електромагнітного поля. Вони дають позитивний результат на початку розвитку хвороби чи в період відновлення.

Ускладнення карбункулу

Небезпека захворювання полягає в поширенні запального, гнійно-некротичного процесу на сусідні анатомо-фізіологічні структури з утворенням в них осередку ураження. У список негативних наслідків патології відносять такі стани, як:

  • абсцес м’яких тканин;
  • флегмонозное поразки;
  • запалення кісткових структур;
  • флебіт, який може поєднуватися з закупоркою судини тромбом;
  • інфікування мозкових оболонок – спостерігається при наявність карбункула на обличчі;
  • запальний процес в лімфатичних вузлах або судинах;
  • періаденіт;
  • септичне ураження.

Деякі з перерахованих вище нозологій можуть призвести до загальної інтоксикації організму людини з наступним летальним результатом. Щоб уникнути подібних наслідків, необхідно своєчасно звернутися за висококваліфікованою медичною допомогою.

Ускладнення карбункулу

Небезпека захворювання полягає в поширенні запального, гнійно-некротичного процесу на сусідні анатомо-фізіологічні структури з утворенням в них осередку ураження. У список негативних наслідків патології відносять такі стани, як:

  • абсцес м’яких тканин;
  • флегмонозное поразки;
  • запалення кісткових структур;
  • флебіт, який може поєднуватися з закупоркою судини тромбом;
  • інфікування мозкових оболонок – спостерігається при наявність карбункула на обличчі;
  • запальний процес в лімфатичних вузлах або судинах;
  • періаденіт;
  • септичне ураження.

Деякі з перерахованих вище нозологій можуть призвести до загальної інтоксикації організму людини з наступним летальним результатом. Щоб уникнути подібних наслідків, необхідно своєчасно звернутися за висококваліфікованою медичною допомогою.

Профілактика карбункулу

Для попередження гнійно-некротичних змін в області волосяних фолікулів, потрібно дотримувати наступні лікарські рекомендації:

  • щоденно здійснювати гігієнічні процедури;
  • уникати станів, при яких спостерігається зниження імунного захисту організму;
  • своєчасне лікування відхилень в роботі ендокринних залоз, метаболічних порушень;
  • уникати поверхневих і глибоких пошкоджень шкірних покровів і м’яких тканин;
  • при наявність запалення волосяного фолікула терміново розпочати лікування (відмінність карбункула від фурункула складається у кількості уражених цибулин, у першому випадку – кілька, у другому – одна).