Бруксизм

Бруксизм – це патологія, що виявляється мимовільним скороченням м’язів, що відповідають за процес жування, які супроводжуються стисканням щелеп і скреготом зубів. Може вражати людей різного віку, в деяких випадках у дітей не є ознакою відхилення від фізіологічної норми.

Причини бруксизму

Внаслідок великої кількості етіологічних теорій, дане захворювання може бути діагностовано лікарями неврологічного, стоматологічного, гастроентерологічного, отоларингологічного профілю. До факторів ризику, які можуть спровокувати розвиток патології, відносять наступні стани:

  • психоемоційний перенапруження;
  • стреси;
  • неправильний прикус;
  • ураження v пари черепно-мозкових нервів;
  • запалення скронево-нижньощелепного суглоба;
  • аномалії зубного ряду;
  • неякісна установка зубних протезів;
  • аденоїди;
  • запалення слизової оболонки носа;
  • викривлення носової перегородки;
  • глистяні інвазії;
  • гастроезофагального рефлюкс;
  • черепно-мозкова травма;
  • хвороба Паркінсона.

Бруксизм у підлітків може бути пов’язаний з гормональною перебудовою організму, підвищеним навантаженням на нервову систему, емоційною нестабільністю. Підвищена ймовірність виникнення хвороби є у людей, що палять, тих, хто зловживає алкогольними напоями, п’є у великих кількостях кави, приймає снодійні засоби або антидепресанти, часто жує жувальну гумку.

Види бруксизму

Унаслідок розвитку захворювання, його поділяють на два основних типи це:

первинний бруксизм – пов’язаний зі спадковістю, передається на рівні генетичної інформації від батьків;
вторинний виникає в результаті інших патологічних станів.
З огляду на особливості перебігу недуги, виділяють три його форми, які виникають послідовно, а саме:

  • початкова стадія – характеризується скреготом зубів, без будь-яких додаткових скарг пацієнтів;
  • гостра форма – крім ознак, які виникли в початковій стадії, приєднуються больові відчуття під час стиснення щелеп;
  • хронічний процес – є розвиток ускладнених станів таких, як періодонтит, стирання емалі.

Залежно від того, в який час доби проявляється недуга, він може бути денним, нічним і поєднаним.

Симптоми бруксизму

Клінічні ознаки патології провокують виникнення у пацієнтів таких скарг:

  • скрегіт зубів про час сну, які тривають близько десяти секунд часто цей симптом зазначають родичі так, як пацієнт не контролює свої рухи і не помічає м’язових скорочень під час сну;
  • больові відчуття в області зубів або на обличчі;
  • запаморочення;
  • підвищена втома, сонливість вдень.

Також існує зв’язок між бруксизмом і шумом у вухах – іноді цей симптом може не бути пов’язаний з патологією отоларингологічного профілю. Найчастіше діагностують нічний бруксизм у дорослих і дітей, однак, прояви захворювання можуть проявлятися і вдень.

Діагностика бруксизму

Для постановки діагнозу стоматолог уважно вислуховує скарги пацієнта, проводить огляд ротової порожнини. Також можуть застосовуватися брукс чекер – це спеціальні капи, що виготовляються у відповідність з будовою зубного ряду пацієнта, які він одягає на ніч. На наступний день вони здаються лікаря, який проводить аналіз, обчислюючи, на які саме зуби йде надмірне навантаження.

В якості додаткових методів обстеження можуть використовуватися:

  • електроміографія – метод діагностики біоелектричних потенціалів, які виникають в різних групах м’язів під час їх збудження, скорочення, дозволяє оцінити активність м’язової діяльності;
  • полісомнографія – об’єктивне дослідження, що полягає в реєстрації різних показників дихання, пози, електричних біопотенціалів м’язового апарату, серцевої діяльності, які знімаються під час фізіологічного сну людини.

Наявність факту захворювання не дає повної інформації для призначення лікування, важливим аспектом є визначення його першопричини, для цього пацієнт повинен пройти консультацію невролога при бруксизмі, ЛОРа, гастроентеролога.

Лікування бруксизму

З огляду на етіологію недуги, жебрати оптимальна терапевтична методика. Існують такі варіанти ведення пацієнтів:

  • медикаментозне лікування – включає в себе призначення ліки для запобігання мимовільних скорочень м’язів жувальної групи, полівітамінні комплекси, препарати Ca і Mg, проводиться лікування бруксизма ботоксом;
  • психотерапевтичні заходи – мають на увазі відвідування тренінгів по самоконтролю, для зняття нервового перенапруження і стресу;
  • фізіотерапія – заснована на призначенні спеціальних вправ і самомасажу при бруксизмі, постановці теплих компресів на щелепу, мануальних процедур.

З боку стоматолога проводитися шліфування зубного ряду, установка імплантатів і протезів, виправлення прикусу, призначення носіння спеціальних кап при бруксизмі для зменшення перенапруги зубів.

Бруксизм у дітей

У дитячому віці дана симптоматика може проявлятися під час зміни зубного ряду з молочних зубів на постійні – це не є ознакою патологічного процесу. Найчастіше специфічне лікування не потрібне, до шестирічного віку дані ознаки можуть зникнути самі собою.

Причинами нічного і денного бруксизма можуть стати аденоїди, психологічна напруга, порушення прикусу, глистяні інвазії. Також фактором ризику є переїдання дитина не повинна їсти тверду, важку їжу, особливо при наявність даного захворювання, в раціоні повинні переважати супи, йогурти, фрукти і овочі, каші.

Симптоматичні прояви виражаються в скреготінні зубів ночами, головного болю, не висипанні, сонливості. Діагностика заснована на візуальних методах дослідження, даних електроміографії та полісомнографії.

Наслідки бруксизму

До негативних наслідків захворювання відносять розвиток наступних патологічних станів:

  • підвищена стертість зубної емалі;
  • посилена чутливість до високих і низьких температур;
  • поверхневі ушкодження емалі – тріщини, відколи;
  • запалення періодонта;
  • патологічна хиткість зубів, що сприяє їх випадання;
  • поломка штучних коронок, протезів, імплантатів;
  • функціональні порушення в роботі скронево-нижньощелепного суглоба;
  • гипертрофические процеси жувальних м’язів;
  • відсутність повного обсягу рухів в щелепно суглобі.