Зміст:
Причини синдрому мальабсорбції
Дана патологія може виникати на тлі наступних станів:
- ферментна недостатність;
- паразитарні інвазії такі, як аскаридоз, лямбліоз, опісторхоз;
- структурні порушення анатомо-фізіологічної будови кишкової стінки;
- потрапляння в організм людини патогенних бактерій, вірусів, здатних викликати інфекційний процес;
- атрофічний гастрит;
- цироз печінки;
- побічні дії деяких медикаментів, наприклад, антибактеріальних препаратів;
- розлади нервової регуляції структур травного;
- панкреатит з хронізації процесу;
- гипертиреоидизм.
Симптоми синдрому мальабсорбції
В результаті прогресування патологічних змін, пацієнти відзначають появу таких клінічних проявів:
- абдомінальний біль;
- нудота;
- діарея;
- метеоризм;
- зниження ваги;
- поява пігментних плям, дерматитів — симптоми синдрому мальабсорбції у дерматології;
- підвищена стомлюваність;
- слабкість;
- бурчання живота;
- набряклість;
- збільшення мови.
Види та класифікація синдрому мальабсорбції
Беручи до уваги тяжкість перебігу недуги, в медицині прийнято виділяти такі ступені:
- загальне погіршення самопочуття, ознаки недостачі вітамінів, схуднення на 5-8 кг;
- зниження гемоглобіну і еритроцитів, виражений гіповітаміноз, нестача необхідних мікроелементів, зменшення вироблення гормонів статевої системи, втрата ваги більше десяти кг;
- стійка анемія, критично низький складу вітамінних комплексів і електролітів, напади судом, набряклість, виражений недолік маси тіла, ураження опорно-рухової системи.
Діагностика синдрому мальабсорбції
Основним методом обстеження хворого при даної хвороби є визначення лабораторних показників:
- клінічне та біохімічне дослідження складу плазми — на перший фон виходить зниження гемоглобіну і еритроцитів;
- копрограма — при здачі матеріалу виявлятися неприємні запахи калу, його водяниста консистенція, великий обсяг. Може діагностуватися стеаторея, тобто наявність у калових масах жирових фрагментів.
- також проводиться бактеріальний аналіз зданого біологічного матеріалу;
- дослідження сечі може використовуватися для визначення патології інших органів і систем.
До додаткових інструментальних способів діагностування синдрому мальабсорбції у гастроентерології належить:
- УЗД – можна визначити захворювання анатомо-фізіологічних структур шлунково-кишкового тракту, які могли спровокувати розвиток патології;
езофагогастродуоденоскопія – візуалізація структурних особливостей стравоходу, шлунка і 12-земного відділу кишечника; - pH-метрія – вимір кислотно-лужного балансу органів травного тракту, особливо, шлунка;
рентгеноскопія ОЧП – виявляється остеопороз; - тест на наявність Helicobacter pylori – один з факторів ризику гастритів і виразкової хвороби, які можуть спровокувати порушення всмоктування нутрієнтів;
- колоноскопія – ендоскопічна маніпуляція для обстеження слизової оболонки товстого кишечника;
- іригоскопія – метод, що припускає введення в пряму, ободову і сліпу кишку контрастної речовини для перевірки прохідності;
- МРТ і КТ.
Перераховані вище процедури необхідні для верифікації діагнозу та виявлення етіологічного походження.
Лікування синдрому мальабсорбції
Терапевтичні заходи спрямовані на боротьбу з клінічними проявами та лікування хвороби, яке стало першопричиною. Консервативна тактика ведення включає в себе призначення таких медикаментів:
- вітамінні комплекси;
- препарати для поповнення електролітного складу крові;
- ліки для відновлення співвідношення протеїнових фракцій;
- регідратаціонних кошти – для поповнення об’єму рідини;
- пробіотики – для нормалізації мікрофлори кишечника.
Важливим завданням є правильне харчування. Дієта при синдромі мальабсорбції включає в себе підвищений вміст протеїнів, зменшення вживання природних жирів. Вживання їжі повинно бути розділене на 5-6 прийомів на добу, невеликими порціями. Виключається жирні страви, полуфабріканти. Потрібно харчуватися продуктами, багатими на вітаміни.
Синдром мальабсорбції у дітей
У дитячому віці це захворювання виникає в результаті спадкової схильності, вродженої ферментативної недостатності або внутрішньоутробних аномалій, спровокованих дією тератогенних факторів на організм жінки під час вагітності. Це є первинною хворобою, вторинний синдром мальабсорбції в пропедевтики характерний для дорослих людей, у дітей може виникати як аліментарнозалежних патологія.
Клінічна картина має гастроентерологічні, дерматологічні прояви, також може відзначатися погіршення зору, ламкість волосся і нігтів через недостачу вітаміну А. пізніше прогресують ознаки полівітамінний, мінерального і електролітного дефіциту.
Визначаються зміни калу – обсяг, що перевищує добову норму, поява жиру, смердючий запах. Синдром мальабсорбції глюкози, галактози та інших нутрієнтів в педіатрії діагностується на підставі зменшення кількості Ca, K, Fe холестерину, альбумінів в крові, підвищення активності лужної фосфотаза. Сприятливий прогноз залежить від етіологічного фактора і його усунення для цього можуть застосовуватися як консервативні, так і хірургічні методи лікування.
Деякі ускладнення захворювання такі, як деформації скелета, анемія важкого ступеня, полівітамінна недостатність можуть стати причиною інвалідизації при синдрому мальабсорбції.