Вогнищева пневмонія

Причини захворювання

Вогнищеве  запалення легенів може розвиватися як самостійне захворювання під впливом патогенних мікроорганізмів бактеріального та вірусного походження: стрептококів, стафілококів, пневмококів, респіраторно-синцитіального вірусу, протея, кишкової палички, аденовірусу, риновірусу.

Якщо захворювання буде вторинним, то симптоми будуть проявлятися як ускладнення наступних захворювань:

• бронхіту;
• гострих респіраторно-вірусних інфекцій;
• коклюшу;
• кору;
• скарлатини;
• інфаркту міокарда;
• менінгіту;
• черевного тифу;
• захворювань органів і систем запального генезу.

Класифікація

Беручи до уваги локалізацію патологічного процесу, прийнято виділяти такі види вогнищевої пневмонії:

• правобічна вогнищева пневмонія;
• лівобічна вогнищева пневмонія;
• двобічне запалення легеневої паренхіми;
• верхньочасткове ураження;
• средньочасткова пневмонія;
• нижньочасткове запалення легенів.

Окремий вид захворювання – вогнищево-зливна пневмонія, яка характеризується злиттям невеликих осередків разом, внаслідок чого уражаються кілька часточок або сегментів.

Якщо розглядати варіанти, як передається вогнищева пневмонія, можна зупинитися на п’яти механізмах шляхів передачі:

• бронхогенний – внаслідок проведення інструментальної діагностики стану бронхів;
• лімфогенний – етіологічний збудник поширюється по організму з током лімфи;
• гематогенний – при розвитку бактеріємії як ускладнення якого-небудь захворювання;
• повітряно-крапельний – частинки патогенних мікроорганізмів передаються під час розмови, чхання.
• контагіозний – патологічні зміни, які локалізуються в сусідніх органах, переходять на легеневу паренхіму.

Симптоми захворювання

Симптоми вогнищевої пневмонії мають різні варіації: можуть проявлятися різко і поступово. Захворювання перебігає в типовій і атиповій формах, тому при появі перших ознак вогнищевої пневмонії, необхідно звернутися за медичною консультацією. Клінічні прояви хвороби включають в себе:

• підвищення температури тіла до 38-39 ˚;
• головний біль;
• гарячка;
• підвищене потовиділення;
• зниження працездатності;
• сухий непродуктивний кашель,
• вологий кашель з виділенням мокроти;
• біль у грудях;
• тахікардія.

Діагностика вогнищевої пневмонії

Діагностика вогнищевої пневмонії базується на опитуванні пацієнта, зборі анамнезу життя і захворювання, візуальному огляді, даних аускультації, перкусії та пальпації, на результатах додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження. У їх число входить:

• лабораторна діагностика крові – можлива поява нейтрофільного лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули вліво;
• визначення показників сечі – може діагностуватися підвищена концентрація протеїнів.
• біохімічний аналіз крові – спостерігається підвищена кількість маркерів гострого запалення: фібриногену, сіалових кислот, глобулінів, С-реактивного білка;
• бактеріологія мокротиння – дозволяє виявити патогенний агент, його стійкість до медикаментів;
• імунологічні аналізи – характеризуються зниженням числа імуноглобулінів;
• рентгенографія ОГК – на рентгені при вогнищевій пневмонії з’являються тіні середньої інтенсивності, невеликих розмірів, з нечіткими межами;
• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія.

Лікування: вогнищева пневмонія

Лікування вогнищевої пневмонії включає в себе комплекс призначень, індивідуально підібраних з урахуванням стану здоров’я пацієнта, особливостей його організму. Серед них:

• загальні рекомендації: суворий ліжковий режим, дотримання дієти при вогнищевій пневмонії;
• прийом антибіотиків, які призначаються з урахуванням патогенного збудника, чутливості організму пацієнта до медикаментів. Основу антибактеріальної терапії складають препарати групи пеніцилінів, фторхінолонів, цефалоспоринів;
• симптоматичне лікування: бронхолітики, муколітики для розрідження і виведення мокротиння, відхаркувальні препарати, антигістамінні і протизапальні засоби, імуностимулятори;
• фізіотерапевтичні процедури, до переліку яких входять масаж, інгаляції.

Ускладнення і профілактика

Ускладнення вогнищевої пневмонії найчастіше є результатом лікування, яке було розпочато на пізніх термінах, з підбором невідповідної терапії. До них відносяться:

• гостра дихальна недостатність;
• гостра серцева недостатність;
• хронізація запального процесу;
• поширення вогнища запалення на інші ділянки легенів, на сусідні органи;
• сепсис;
• токсичний шок.

Профілактика вогнищевої пневмонії полягає в раціональному харчуванні, уникненні переохолодження, загартовуванні, дотриманні задовільних санітарно-гігієнічних умов вдома і на роботі, своєчасному лікуванні гострих захворювань як дихальної системи, так і інших органів, вакцинації від сезонних епідемічних захворювань таких, як грип, кір, коклюш .